Настя збирала rроші разом із чоловіком на море, але коли той сказав, куди краще їх витратити, вона оком не моргнула і подала на розлу чення

ПОЛЕЗНОЕ

Настя прокинулася з чудовим настроєм, з усмішкою на обличчі, адже за два тижні у них з Олегом весілля, і вони поїдуть на море. Пішла на кухню приготувати улюблений сніданок Олега. Він пішов за нею із цікавою пропозицією. — Настя, давай відкладеними для подорожі rрошима зробимо перший внесок на покупку автомобіля у kредит. Краще скористатися цими rрошима практично. Море зачекає, а машина зараз мені потрібна. А свої гроші він не чіпав. Казав, збирає для подальшої покупки квартири. — Ми ж не залишимось у цій старій руїні жити назав жди. Йшлося про бабусину квартиру Насті, яку вона отримала у спадок. У підлітковому віці Настя переїхала до бабусі батьківської лінії. Батько по мер, а Насті остаточно набри дли мамині залицяльники в їхньому домі та слова мами, яка сkаржилася на те, що доросла дочка заважає її особистому життю.

Тепер у цій квартирі жили Олег та Настя. Настя тримала зачинену кімнату бабусі і нічого там не міняла. Вона любила сидіти в бабусиному кріслі вечорами та дивитись на її речі, моли тися її іконам. У ці моменти вона ніби відчувала присутність та підтримку бабусі. Настя стояла на кухні, не знаючи, що відповісти на пропизицію Олега. Вони вже давно домовилися про поїздку на море. З чого раптом він змінив свою думку, вона не розуміла. У цей момент зателефонували у двері. Олег відкрив її, а там майбутня свекруха Насті із сином та донькою. -Настенька, Привіт. Ми привезли речі Сергія. З Олегом учора домовилися, що він житиме у вас. Звідси до вузу десять хвилин їзди, а то з дому мав годину витратити на це. Ну думаю дітей завести вам ще рано, а вільна кімната є.

Олег у цей час перетягував речі брата до дверей бабусиної кімнати. — Відчиняй двері кімнати. Крісло нам завадить, відвеземо на дачу, а брат спатиме на дивані. А свекруха продовжувала балакати. — А щодо машини, син має рацію. Краще купити її, аніж пустити гроші на вітер. Відпочити можна і на нашій дачі. Син запросив маму на кухню, почастував сирниками. Настя пішла до бабусиної кімнати і заплакала. Не про це вона мріяла. — Мила моя, — Настя начебто відчула присутність бабусі і почула її голос, — шлюб — це серйозне рішення. Все життя проводити треба з тією людиною, яка тебе любить і про тебе піклується. Вір в свою мрію. Настя прийшла до тями. Вона вже зібрала речі на поїздку. Вона зателефонувала на роботу, до турагентства, домовилася. Взяла речі та вийшла з квартири. Вже з поїзда відправила Олегу смс: Завтра ж звільни мою квартиру, подруга приїде за ключами. Прощавай!>>. Вона вимкнула телефон. На неї чекала мрія…

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *