Ось і знову дзвінок від тітки. Так не хочеться брати люльку, зараз знову почне свій неrатив на мене виливати. От просто бувають у житті такі люди, яким нічого не подобається, все їм не так, усі люди навколо них поrані. Моя тіта власниця і тому, коли її син кудись іде, вона своє невдоволення мені висловлює. Хоча він у неї вже доросла людина, йому 30 років. Він досі не одружився, бої ться. Каже, що подвійного контролю не лише від мами, то ще й від дружини він не витримає. Боїться зв’язуватися з жінками, думає, що вони всі такі негативні та злі, як його мати. Цього разу син її пішов на день народження друга.
Вони спочатку посиділи вдома, випили чай із тортиком. А потім, коли всі гості зібралися, вони поїхали на дачу. Смажити шашлики, купатися у басейні. Тітка заздалегідь взяла номер телефону друга. -А то я тобі дзвонитиму, а ти знову будеш зайнятий, так що мені всі номери телефону потрібні. Її синові було вже соромно. Мати могла зателефонувати у будь-який час, хоч о 6 годині ранку, хоч о 2 годині ночі. Її не хвилювали кордони інших людей та пристойність, головне дізнатися, що робить і де зараз її син.
-Не хви люйтеся, я сам проконтролюю, щоб ваш син сів у таксі та доїхав до дому, все буде добре. Наша дача за годину їзди від міста дуже близько, – запевняв друг сина по телефону. Але тітки було мало. Вона заспокоювалася лише тоді, коли син саме лежав удома та нічого не робив, ні з ким не спілкувався. -Що це таке, скільки можна так пізно гуляти, – почала тітка у розмові зі мною. -Так він уже дорослий, нехай відпочивають, тим більше ви знаєте місце цієї дачі на випадок, якщо щось станеться. -Точно! Адже може щось трапиться! -Навіщо я взагалі це вголос сказала?