У мого чоловіка, Кирила, сестра молодша. Батьки її дуже любили, і не приховували це, висловлювали свою любов усілякими способами. Ось, у її двадцятип’ятиліття подарували їй двійку. А того ж року на тридцятиліття чоловіка подарували краватку та запонки незважаючи на те, що чоловік не носить сорочки. Для батьків донька найкраща. Кожне її бажання виконують, поспішають допомогти. І так само до них належить син. Мчить по кожному дзвінку вночі та вдень. Вони добре це знали. Тому щойно дзвонили чоловікові. Доньці не до них. Вона навіть не відповідає на їхні дзвінки. Так ось, золовка живе у власній двійці, а ми з чоловіком та дитиною знімаємо Але свекруха зрештою і сина не обра зила.
Після смерті свекра вона пішла і оформила даровану на чоловіка. Було дуже несподівано. Ми не вірили своїм очам. Вона принесла документи і поставила умову: не заважатимемо її жити там до закінчення своїх днів. Ми й не збиралися. Ну казати, вона завжди говорила: «Та двійка доньці, а наша синові». Але вона діяла вперше. Але, коли стало зрозуміло, рано ми зраділи. Стала надзвонювати золовка. Їй ніяково, що ця квартира дісталася нам. Їй завжди вона подобалася, тільки різниці у цій квартирі та у її квартирі не було. Єдине, у її квартирі свіжіший ремонт, ніж у батьківській. Незабаром вона заспокоїлася. А ось свекруха, навпаки.
Вона всім своїм знайомим та родичем повідомила, що зараз бо мж, її квартирі більше не її, а сина, і якщо син захоче, спокійно може виrнати її. – Можу сподіватися лише на його порядність! А то разом із невісткою вони можуть вигнати мене, залишити без даху над головою. А чоловік щоразу щиро засму чувався. – Мамо, звідки в тебе такі думки? Хоч раз ми натякали на таке? Дали приводу таке подумати? – А що? Хіба все, що я сказала, чи не так? Неможливе таке? Але це ще не все. Вона по кожній дур ниці дзвонила йому цілими днями. І якщо він не відповідав хоч раз, вона казала: <<Звичайно, квартира вже ваша. Вже не треба добре ставитись до мене>>. І все в такому дусі. Чоловік остаточно розлютився. Пішов та оформив квартиру назад на неї. Викинув документи і заспокоївся. – Краще жити у орендованій квартирі все життя, ніж у власній хоча б день.