Мені завжди здавалося, що історії про поrані стосунки свекрухи та невістки – це нісенітниця. Думала я так до минулих вихідних. Загалом, мій син привіз до нас на дачу свою дівчину. Молоді сказали, що вже подали заяву, і весілля за кілька місяців. Ми її бачили лише кілька разів у житті. Валера має окрему квартиру, хоча разом вони не жили. Звичайно, я підготувалася до їхнього приїзду. Коли молоді приїхали, я сказала Наташі. – Ходімо, допоможеш мені на кухні. Звичайно, нічого особливого я б їй не запропонувала. Максимум, хліба нарізати. Але вона навіть вухом не повела. Залишилась за столом, сиділа з чоловіками, говорила, сміялася.
Принесла все сама. Після вечері молоді піднялися зі столу і навіть не допомогли нам посуд до мийки дотягнути. Пішли на річку, повернулися лише на вечерю. – Наташа, Допоможи мені сир нарізати. – Виба чте, але в мене є принцип: у гостях я нічого не роблю, тільки відпочиваю. Звідки я можу знати, як вам краще сир нарізати? І як, цікаво, можна нарізати сир? Коли чоловіки смажили шашлики, Наташа стояла поруч із ними, розповідала різні історії. Відчуваючи, що мої нерви вже межі, допоможти мені зголосився син. Невже так важко було допомогти мені зібрати тарілки зі столу?
Та там же було всього посуд на чотирьох людей. Молоді проспали до обіду, підвелися і почали збиратися. Сказали, що вранці їм на роботу. Наталка навіть ліжко за собою не поправила. Боя лася заправити неправильно? Я не можу зрозуміти, чому потрібно було поводитися так? Ми ж навіть до ладу не знайомі. Я ж не просила її грядки мені прополоти? Або огірки політики. З іншого боку, може ця дівчина має рацію? Я теж не терплю тих господарок, які всім гостям роздають доручення, щоб смороду кричали до вечора. Не знаю, як мені до неї ставитися. Чи гарною вона буде дружиною для мого сина?