– Скільки я нас пам’ятаю, ми живемо в квартирі, в місті. У нас дачі ніколи не було, і я думала, що батькам подобається міський спосіб життя. Тато все життя молоток жодного разу в руки не брав, а мама особливо не цікавилася рослинами. У відпустку ми в основному їздили на море, а раз на рік, може бути, на природу, смажити шашлики. – Ну і що сталося? Чому ти здивована? – Та тому що батьки чотири роки тому купили заміський будинок. Приїхали до нас в гості, щоб повідомити цю радісну новину. Але я була в աоці. Вони ж нічого не вміють. По кожній дрібниці вони кликали додому фахівця.
Я їм кажу, ви впевнені, що хочете цього? Але вже було пізно. Вони реально купили дачу. Мама ще кожен день відправляла мені фото і відео звідти. Каже, все життя мріяли про це. Батькам вже більше шістдесяти. Вони рік витратили на те, щоб привести в порядок дачу, щоб можливо було хоч пожити там. І зараз, щороку з середини березня до кінця жовтня вони живуть там, а в інший час мріють, як вони поїдуть туди. Вони вже витратили величезну суму на благоустрій дачі, навіть у нас попросили в борr, сказали повернуть через рік. Але минуло вже більше двох років і rроші нам не повернули.
Це була сума на чорний день, яка на той момент просто лежала у нас, і ми з чоловіком вирішили не відмовляти батькам у допомозі. Але зараз настали важкі часи для нас з чоловіком. Я наро дила, в деkреті, працює тільки чоловік, і ми ледве встигаємо по грошах. Нам ці гроші не завадили б. – Ми попросили їх повернути борr, але грошей у них немає. Скільки нам чекати? Тоді нехай оформлять будинок на нас. Тоді буде чесно, – говорив чоловік. Після довгих умовлянь вони погодилися. Але і тоді чоловік не заспокоївся. – Давай виставимо дачу на продаж. Нам дача не потрібна, нам потрібні гроші. – Але батьки стільки сил і грошей туди вбухали. – Це ж уже наша дача. Можемо робити те, що хочемо.