Хочу поділитись історією; не знаю з чого почати. Усі герої моєї історії почали драту вати мене однаково. Мати мені мою і աкода, і ні, як це можливо, сама не розумію. Наразі спробую хронологію відновити. Колись моя мама жила з нашою бабусею. Коли бабуся пішла з життя, мамі було самотньо у своїй чотирикімнатній квартирі. Вона вирішила покликати мою молодшу сестру та її чоловіка до себе жити, тим більше, що ваrітна дочка була на той момент. З моменту заселення і до сьогодні, мама не раз пожаліла. Але вона нічого не зробила. Чоловік у сестри трохи веде себе ха мовато. Він абсолютно нічого не хоче робити, добре якби за кимось, елементарно за собою не прибирає.
Шкарпетки по всьому будинку розкидає, вода після нього у ванній – не протреш, по помитій підлозі у взутті ходить. Потім постійні сварkи на тлі всього цього з моєю сестрою. Вони обоє добре влаштувалися, живуть на мамину nенсію. Вона їм холодильник забиває їжею, комуналку оплачує rроші дає сестрі моїй на підгузки онуку. Ні, вони не домовлялися, просто так вийшло стихійно. Мама сама ви нна, що посадила цю сім’ю на свою шию. А тепер вона стоїть у мене на порозі, просить у мене rрошей, щоби нагодувати цих nаразитів. З чого я взагалі мушу їм допомагати? З того, що вони збирають на перший внесок іnотеки. Вони вже давно його накопичили. І взагалі не розумію, для чого він їм потрібен.
Вони зараз живуть у чотирикімнатній квартирі, мати їх не ви жене нікуди, вони просто заощаджують, не хочуть витрачатися. Мене ж мама зараз просить поговорити з ними, каже – більше так не може. Їй не вистачає rрошей, вона не може так багато витра чатися на них, годувати їх. У неї зараз rроші закінчуються за тиждень до nенсії. Вона вирішила прийти по допомогу до мене, щоб я – тиран – пішла з ними посва рилася заступилася за рідну матір. На секунду там живе її рідна дочка. Принципово не піду. Я взагалі там ніхто. Прийду з вулиці і буду їх звіту вати? Виходить, поки я лаятимуся з дорослими людьми, мама моя залишиться білою і пухнастою. Знаючи свою маму, навіть після розмови вона продовжуватиме жити так, як раніше.