Я познайомилася з Олексієм на сайті знайомств. Він написав мені саме в той момент, коли я переживала розставання з хлопцем. Олексій був дуже наполегливим, я йому кілька разів відмовила, але він все не міг заспокоїтися. Він хотів, щоб ми з ним сходили в ресторан. Хлопець намагався бути милим, багато жартував, говорив багато приємних слів. Він зміг розташувати мене до себе. Я повірила в його щирі почуття, тому ми незабаром почали зустрічатися. Олексій жодного разу не показав себе з поганої сторони, я думала, що нарешті зустріла того самого. Після шести місяців спілкування він зробив мені пропозицію руки і сер ця. Це був чарівний день.
Олексій замовив феєрверк, встав на одне коліно і сказав: – Мені не потрібно вічності, щоб зрозуміти, що саме ти моя людина. Я хочу прожити з тобою все життя. Я відчуваю, що саме з тобою я зможу по-справжньому стати щасливим. Я погодилася. Бути з ним-бути в безпеці і в щасті. Коли я переїхала в його квартиру, то зрозуміла, що він перфекціоніст. Все лежало на своїх місцях і було дуже чисто. Зазвичай у чоловіків абсолютно не так. Олексій мене часто вмовляв звільнитися з роботи. Він говорив, що може і один прогодувати сім’ю. Він хотів, щоб я була вдома і готувала вечерю. Я погодилася. Мені довелося звільнитися. Через деякий час я стала вислуховувати на свою адресу неприємні слова.
Він говорив мені, що я не вмію готувати, поrано прибираюся. Він міг зайти в кімнату і пальцями пройтися по шафі або тумбочці. – Як пильно у нас? Ти взагалі прибираєшся? Цілими днями вдома, що ти робиш взагалі? Сидиш у мене на шиї, думаєш, можеш ніжки скласти і тільки витрачати мої гроші. Ні, дорога, потрібно ще й багато чому навчитися-говорив він мені. Коли бачив, що я починаю плакати, то міг посміхнутися. Мені завжди, це здавалося дивним. Я не змогла довго терпіти, тому і подала документи на розлу чення. Олексій мені нічого не сказав. Він тільки посміхнувся, що я ще пошкодую. Адже я йшла від нього з однією сумкою – безробітна і без житла. Мені було на це плювати, головне-подалі від нього.