Від моєї свекрухи можна дочекатися будь-яких “сюрпризів”. Варто лише втратити пильність, і вона викине черговий фокус… Ми з чоловіком живемо в місті. Батьки чоловіка в селі. Навесні приїхали погостювати до них на пару днів. В ході розмови, свекруха поцікавилася – на який місяць ми запланували відпустку. На нашу відповідь, що в кінці червня – в липні, вона стала нас умовляти поміняти відпустку на серпень. Мовляв, в червні/липні і жарко, і відпочиваючих багато, тим більше на морі куди ми з чоловіком зібралися.
А в серпні, говорила вона, приїдете до нас на тиждень, відпочинете трошки, днів п’ять, а потім і їдьте куди побажаєте. І при цьому доkоряла, мовляв рідко приїжджаєте, а ми тут су муємо… Ми прислухалися до її рекомендацій і попросилися у відпустку в серпні. При цьому регулярно зідзвонювалися, звіряли плани: хто, куди, коли… До відпустки залишалося чотири дні, коли подзвонила свекруха і поставила перед фактом-вони, мовляв вже купили квитки до моря і виїжджають через чотири (!) дні. А оскільки ми з чоловіком квитків ще не купували, то нам і пропонувалося приїхати до них (як і обіцяли) і відпочивати там, а заодно і за господарством придивитися, до їх приїзду.
Не через тиждень, ні. Через два (!!) тижня. Ось так замість двох тижнів на морі, ми там плескалися тиждень. Чоловік, звичайно, побур чав на матір, але відмовити не зміг. Мені було приkро не тільки втратити тиждень відпочинку на морі. Але ж нас ще й “приорали” доглядати за величезним господарством. Але ж ми не раз просили, не наnружуватися так з посадкою овочів. Орють, орють, а за тим думають-кому б спихнути плоди своєї праці. Практично задарма-аби не пропало…