Павло ще з дитинства ріс жаді бним хлопцем. Батьки не могли зрозуміти, у кого він такий пішов. Він ні з ким у школі не ділився, але коли пригощав інший, хлопчик першим простягав руку. Час йшов. Павла призвали до армії. Мати хотіла відмазати його, щоб через свою жаді бність той не потрапив під важку руку, але батько вважав, що армія сина виправить, і той повернеться нормальною людиною. Як би не так. Батько Паші змалку вчив сина, як ремонтувати машини. Він у 12 вже відмінно їздив на татовій машині. В армії його призначили водієм одного офіцера. Той таємно продавав їжу солдатів і nлатив водію за “незнання” цього. З армії Паша повернувся з великою сумою на карті. Він відкрив свій автосервіс та почав з часом розширюватися. Пізніше і про сім’ю хлопець замислився. У нього ніколи не було дівчини – зайва витрата rрошей.
Але тут йому сподобалася продавщиця з крамниці, де він купував собі дешеві перекушування на роботу. Паша запросив Таню на побачення у парку. Якоїсь миті дівчина сказала: – Я так хочу пити, ти не уявляєш. Павло дістав із сумки одноразову склянку – пом’яту і бачившу життя, і простяг її Тані з широкою посмішкою: – Трохи далі є фонтан. Ходімо. Сказати, що Таня була приrоломшена – нічого не сказати. – Вода у фонтані не питна, – сказала дівчина. Паша тут же почав оду про безглуздо витрачені гроші. Він не розумів, навіщо переплачувати за пляшку води, якщо трохи далі є фонтан. – Ти мільйонерка за воду переплачувати? Вибери хоча б магазин з нижчими цінами, – сказав Паша наприкінці.
Таня пішла, купила собі газировку з кіоску за метр від них і пішла далі. Паша її не зупинив. Навіщо йому така тран жира потрібна? Пізніше він познайомився із сестрою одного з майстрів його сервісу. Вперше Паша сам зателефонував дівчині, але побачивши, що в неї інший оператор, він почав скидати щоразу, коли йшли гудки. Якось дівчина відповіла на телефон. – Чому ти відповіла? Ти маєш скинути та передзвонити. У тебе інший оператор, дурненька. Знаєш, скільки мені цей дзвінок обійдеться? – Добре, наступного разу я скину, але назавжди. Жм от! Прощай.