Міська жінка зважилася на переїзд у село, щоб поми ритися з колиоднем

ПОЛЕЗНОЕ

— Дім, Привіт! Я прийшла поми рити. Катя вирішила помиритися з Дімою. Вона пішла до нього до будинку, де будівництво йшло повним ходом. Після розлу чення Діма вирішив добудувати будинок. Катя зайшла до хати. Діма відсахнувся. — Катя, все вже в минулому, давай не Полагодь знову. — Ні, все не так! Вона сіла на стілець і мало не впала. Стілець хитався сильно. — Та як тут можна жити, коաмар який! — Ось тому і в нас все закінчилося, мені набри дли твоєї історії, — Діма зупинився і продовж, — Може, просто підеш? Мені нема чого з тобою говорити.

— Не піду я нікуди! Діма не витримав, підвівся, вхопив Катю і виніс із дому. Катя ще стукала і кричала на все село кілька хвилин, але потім встала і пішла до бабусі Нюри. А бабуся пожа ліла Катю, вона ж із міста приїхала, дала притулок їй, поки вона вирішує, що робити. — Катько, він мій син тобі лазню затопивши, може підеш пропаришся? — Фу, Я не парюся! Альо помиюся звичайно, спасибі, бабусю! Катя, пішла, помилася, вийшла вся червона. Раптом вона зрозуміла, що їй потрібно в одному рушнику з лазні дійти до будинку. На ньому зустрічався якийсь n’яний чоловік, який дивився на неї. У селі таких гарних жінок не було.

Чоловік загородив свій шлях і не давав пройти. Раптом звідки не візьмись з’єднання явився син баби Нюри, Семен, і одним жестом змахнув n ‘ яницю з дороги. Він спокійно сказавши Каті: -Іди. Катя одразу побігла до хати. Для неї було все це дико. Вона думала: «Бо ж, які ж тут усі дикуни!» Катя пішла до бабусі на кухню. -У Вас тут алкаա якийсь був. Як дивно у вас. А ваш син якийсь дивний такий. Що з ним? — Так він такий. Але він добрий у мене. Каті поцікавилася: — А в чому ж його дивина? — Так, він просто такий, замкнутий, знаєш? Людей не любити. І загалом нормальний він. Пристала прям. Іди, приведи себе в порядок і приходь питимемо чай разом.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *