Дівчині Василисі у спадок бабуся залишила антикварні прикраси та стару квартиру, в якій потрібно було зробити ремонт. Про дорогу спадщину дізнається сусід, що поруч оселився. Володимир з корисливою метою пропонує свою допомогу в ремонті, Василіса погоджується. Чоловік збирає бригаду, призначає бригадира недалекого хлопця Санька, який буде відповідальним у розкраданні коштовностей. Весь цей час Володимир гуляє разом із Василісою, а в той момент, коли ремонт розпочався, він забуває про план своїх дій і не може навіть на мить відволіктися від прекрасної дівчини. Робітники цілий день шукають прикраси, простукують усі стіни, у результаті знаходять їх у шафі в таємному відділенні.
Зламують, залишають речі та йдуть. Володимир, звісно, в курсі. Василіса, вирішивши перекласти антикваріат, помічає зникнення і біжить до сусіда. Починає розповідати про те, що трапилося і згадує, що в будинку залишився, тільки, бригадир Саньок, решти немає. Дзвонить у nоліцію. Володимир, зупиняє її, заспокоюючи дівчину словами, мовляв, у нього розвинена інтуїція, прикраси десь поруч. Чоловік попросив дівчину згадати, хто міг ще заходити до квартири, всі варіанти відпадали, оскільки шафа завжди була в полі її зору. Одночасно, згадуючи події, Володимир обдзвонював робітників, але вони були поза зоною доступу. Тільки один випадок збігся, це був дід сусід, який теж позичав у Володимира rроші.
Він приходив поїсти на тижні, Василіса, добра дівчина, впустила його. У той момент, коли Володимир піднімався до діда, від одного з набраних номерів, прийшло сповіщення, що телефон увімкнули. Розібравшись із робітниками, чоловік вирушає до Санька, тому що той сказав їм не включати телефони. Володимир відправляє Василісу додому. Почуття беруть нагору; він відправляє Санька до ноkауту, чоловік відбирає скриньку з прикрасами, дзвонить Антиквару, до якого планувалося віднести коштовності і каже, що угода скасовується, зазначивши, що власниця давно продала прикраси. Повернувшись, як герой, до Василіси, Володя повертає їй прикраси та пропонує сходити в них із ним до театру. Василісу вражає талант Володимира, адже, інтуїція не підвела його, коштовності справді були поруч.