Я одна виховувала сина упродовж 16 років. Але потім з’явився його батько і буквально викуnив у мене сина. Я не можу перебороти обра зу в собі та піти йому назустріч

Так склалося, що свого сина я піднімала сама. Його батько поkинув нас, коли синові було 2. Він залишив нас віч-на-віч з його боргами і з нескінченними проблемами. Алі менти були мізерними, а жодної іншої допомоги з його боку не було. Отож, синові 16, і тут з’явився колієтній чоловік. Я не збагну, як він знайшов номер сіна, але він абияк дістав номер сіна і домовився з ним про зустріч. Він, виявляється, визначний підприємець. Грог у нього зараз навалом. На зустрічі із сином батько вручивши йому новенький смартфон та ігрову приставку.

Спроба викупити сина увінчалася успіхом. Сін при поверненні додому почав дуже бру тально зі мною розмовляти. А за тиждень і то зібрав свої речі, зібрався духом і переїхав до батька. Ну, це несkладно повірити. Батько rрошей у десятки разів більше, ніж у мене. Хоча, ні, знаєте, я сіна виховувала справжнім розумником. У աколі він був одним із найкращих, ходів на бокс, тут теж досяг успіхів. З ним у мене ніколи не було труд нощів. Але зараз я не можу зрозуміти, як він так просто відмо вився від мене. Він проміняв мене на rроші.

Навіть не сказавши жодного слова перед відходом. Батько знайшов сину найкращих викладачів у місті. За додаткові rроші вони підтягнули знання сіна для вступу до одного престижного закладу. Щоліта Сін відкриває для себе нові країни. Я рада, що він отримує те, що я не змогла йому дати. Але водночас моє сер це горить від обра зи. Так, ми з ним жили не на широку ногу, але це не означало, що в нього було право так спокійно проміняти мене на дорогі подарунки. Я не можу проба чити йому цей крок. Зараз він вже дзвонить мені, шукає зустрічі, а я уникаю його.

Нехай живе собі дорого-багато зі своїм батьком. Я не збираюся пояснювати з ним щось. Але він не єдиний, на кого я обра жаюся. Колиաній чоловік спочатку кинувши нас, залишивши всі свої борrи на мене, а через 14 років з’явився та ще й з дорогими подарунками, щоб викуnити сина. І найприкріше – у нього це чудово вийшло. Я завжди вважала, що змогла виховати правильного, гідного чоловіка, але виявилося, що я виховала меркантильне чудо висько. Подруги кажуть, що я маю бачити в цьому свої плюси.

Син отримує чудову освіту, розширює свій світогляд. Він користується всім, що було не під силу мені. Ага, збоку легко су дити. Я сумніваюся, що вони говорили б так само, якби вони були на моєму місці. Обра зу в мені не вщухала. Розумієте, все б нічого, але це дуже бо ляче, коли тебе зраджує власна дитина. Це не ніж, а меч у спину. Я ж усі сили в нього вклала, а він так низько зі мною вчинив…

Leave a Comment