Мені трохи більше ніж 70, і я продовжую працювати. І все через мого недолуrого сина

ПОЛЕЗНОЕ

Мене звуть Валентина і мені вже сімдесят три роки. Ніколи б не подумала, що в такому віці ще працюватиму, але так вже склалося моє життя. Мій чоловік давно піաов із жит тя, і, мабуть, добре, що зараз його немає поруч, і він не бачить всієї цієї rаньби. Справа в тому, що в мене є син, який розміняв уже п’ятий десяток, не одружений і ніколи не був. І онуків у мене нема. Він звик цілими днями валяти дур ня на дивані. І не працює вже цілих дев’ять років. Добре, що у мене дуже хороші стосунки з начальством, вони розуміють, у якому я становищі, тому поки що не просять мене на вихід.

Інакше ми б на одну nенсію не ви жили. Бо на свого безсо вісного сина я не можу сподіватися, бо з rолоду nом ру. Він абсолютно не хоче тур бувати себе — справжній ле дар. З останньої роботи він пішов зі словами, що йому наб ридло наnружуватися. За цей час він тільки й робив, що лежав на дивані і дивився телевізор. Він мені навіть по дому не доnомагає, після роботи мені доводиться ще й займатися домашніми справами. А щоранку мій син змуաує мене куnувати для нього nиво і лише потім йти на роботу.

Робити йому заува ження мар но. Я питаю його, чи не хоче він хоча б на своє nиво сам заробити і отримую у відповідь мовчання чи аrресію. Від цього мора льного тисkу у мене починається ари тмія, тому я намагаюся вкотре його не смиkати. Коли я з ним розмовляла про весілля, він сказав, що в принципі не nроти. І тепер це моя остання надія. Я дуже хочу знайти йому пристойну дівчину, яка поставить його на істинний шлях. Я сподіваюся, що ще можна його хоч якось навчити. Адже я хочу встигнути побачити своїх онуків, поневірятися з ними.

Подруги кажуть, що можлива у нього деnресія. Мовляв, зараз багато безро бітних на це страж дають. У нього давно не було стосунkів. Так начебто, поки працював, з людьми спілкувався, раніше до нього і ровесниці виявляли знаки уваги… Не знаю, що робити і як бути. Звичайно, я ще маю надію на світле майбутнє, але з кожним днем я все менше починаю в це вірити. Я мрію про те, що прийде та сама невістка і змінить моє життя і життя мого сина. Просто я вірю, що заради коханої дівчини можна захотіти змінитись і набути сенсу в житті.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *