Хочу розповісти Вам про день, коли я дізналася про захоплення батька. Я тоді була зовсім маленькою, мені було десять років. Мій старший брат, з яким я мало спілкувалась, майже завжди був у дворі з друзями. А я була такою самою домосідкою, як і моя мама. Ходила за нею як хвостик, любила допомагати їй по дому та читати книги. А мій батько дуже багато працював, він був слюсарем на заводі. Ми його бачили тільки вечорами, коли він вечеряв, а потім йшов спати. Якось він повернувся з роботи і сів за стіл, який ми заздалегідь накрили для нього і взявся їсти суп. Мама свердлила батька важkим поглядом, а він дивився у тарілку, бо боя вся зустрітися з нею поглядом. І раптом мама спитала його суво рим голосом:
— Ну, що сьогодні підеш? – Так. Відповів батько тихим, але цілком упевненим тоном. — Бо же, скільки можна туди ходити? Зрозумій нарешті, що ти давно вже не школяр! А мені завжди було цікаво, куди це батько весь час ходить. Стабільно двічі на тиждень, у певні дні. І в ці дні він ніби пурхав, як метелик. Додому приходив у чудовому настрої, співав собі щось під ніс і при цьому пританцьовував. — Тату, а куди ти йдеш? — До своєї kоханої! Мама відповіла замість нього. Потім кожен пішов у своїх справах. Мама почала не рвово забиратися зі столу, а тато начистив до блиску свої лакові туфлі, одягнув картатий піджак і чорний капелюх. Попрощався з нами і вийшов із дому. А я вирішила перевірити чи правду говорила моя мати. Я накинула на себе куртку і вилетіла з дому за татом. Я тихенько йшла за ним, щоб він не помітив мене.
У результаті він зупинився біля палацу культури, виkурив одну циrарку і пішов усередину. А я залишилася стояти на вулиці, бо не могла наважитися зазирнути туди, адже тоді мамині слова могли підтвердитись. Але потім набралася сміливості та увійшла до будівлі. Всі люди прямували в одне місце, і я пішла за ними. Так я опинилась у якомусь залі, де стояли стільчики для глядачів у кілька рядів, а на сцені сидів мій батько. Він був образ короля і виконував арію важким басом. Я сіла на перший-ліпший стілець і, зрозуміло, він мене помітив, але ніяк не відреагував. Повівся як справжній артист! Після репетиції ми з батьком тепер уже вдвох підстрибом попрямували додому. Так я дізналася, що мій батько має прис трасть до театру, а мама його дуже рев нує до цього його захоплення.