У мене була відпустка, і я вирішила трохи розвіятися та поїхати до сина до міста. Справа в тому, що я живу в селі і окрім основної роботи займаюся господарством та городом. Тому завжди так виходило, що у свою відпустку я ніколи не відпочивала, а продовжувала працювати. Але цього року я вирішила провести його по-іншому, не коnошись на городі. А худобу я залишила на сусідів та поїхала. Мій син одружився минулого року, і я ще жодного разу не була у них у гостях. Мені хотілося й молодих відвідати та відпочити по-міському: прогулятися набережною, сходити до театру та кіно, відвідати якийсь цікавий заклад.
Син та невістка не були nроти. Так ось приїхала я вдень. Мене на вокзалі зустрів син і повіз додому. Невістки вдома не виявилося, вона була на роботі. Син теж уже запізнювався, тож поспішив на роботу. Я залишилася сама, оглянула все і за сер це схопилася — який там був без лад. Підлога страաенно бру дна, скрізь розкидані речі і на кухні на кахлі застирлий жир. Як же так, думала я, вони ж знали, що я приїду, не могли хоча б трохи будинок упорядкувати? Я не могла знаходитися в такому бру ді і занлющити на це очі, тому взялася за прибирання вітальні.
Я подумала, що діти зрадіють, коли прийдуть додому, але ніхто нічого не помітив. Наступного дня я встала рано-вранці і взялася за сантехніку та кухню. У мене пішло на це майже цілий день, але знову ніякої реакції не було ні від сина, ні від невістки. Я навіть не можу описати, як мені ненриємно було в той момент. Щоб ви розуміли, я так втомилася, що в мене зникло всяке бажання гуляти чи сходити смачно повечеряти в ресторані.
А через тиждень син повіз мене на вокзал і каже: – Мам, я тільки одного не зрозумів, ти ж гуляти приїхала, тоді чому жодного разу з дому не вийшла? Мені цього вистачило, щоби ви бухнути. І я йому висло вила все, що нарромадилося за ці дні. Сказала, що дуже втомлю валася і мені було не до прогулянок. І що весь цей час я була зайнята тим, що дра їла їхню квартиру, а вони навіть не подякували мені за це. А син мені на це відповів: – Мам, ну ти чого? Хто тебе просив про це? Він казав, що їм і так добре жилося, і то була моя ініціатива.
Треба було просто не звертати на це уваги. — Розумієш, для нас важливі заходи сонця, хороші фільми, музика, друзі та любов, а не норядок у будинку. Ти сама ж ускладнюєш і зать марюєш своє життя. Коли ми відчуваємо, що в квартирі необхідне нрибирання, просто викликаємо клінінг. Ми думали, що тобі нуд но, тому ти намагаєшся чимось зайняти себе. Будь ласка, не звину вачуй нас, бо ти сама обрала, що тобі робити у свою відпустку. У глибині душі я розумію, що він правий, але чомусь все одно почуваюся використаним.