По ду рості залиաилася зовсім одна — на старість років. Син і наречена чути мого імені не хочуть, а я вже боже волію від самот ності

ПОЛЕЗНОЕ

4 роки тому не ста ло мого чоловіка. До цього я жила звичайним життям. Мені було добре поруч із ним. З ним я не почувала себе самот ньою. Ми з моїм Аркашем виростили чудового чоловіка, у якого зараз престижна робота. Невістка подарувала нам двох чудових онуків: дівчинку та хлопчика. Але я втра тила зв’язок із близькими… Раніше я не ладнала з невісткою. Я розумію, що вона обра жена на мене. Вона не дає мені спілкуватися з онуками. А тепер і син почав рідше приходити. Ми бачимося вкрай рідко і на кілька хвилин. А я вже боже волію від самотності.

10 хвилин спілкування із онуками – не те, на що я розраховую. Я мрію про те, щоб мій будинок був сповнений дитячого сміху. Мої 4 стіни стали для мене занадто тьмя ними та холо дними. Для мене було б справжнісіньким щастям просто те, щоб мій син із сім’єю приїхав до мене на канікули. Але про це я можу лише мріяти. Я заспокоюю себе тим, що онуки ходять на заняття різні, тому синові та дружині фіз ично нез ручно приїжджати до мене.

Син, звичайно, не говорить точну nричину, чому ми так відда лилися один від одного, але я, мабуть, здогадуюсь. Мені зараз щиро աкода, що я свого часу не змогла порозумітися з невісткою. Я будь-якої миті готова перед нею виба читися, але видно, що вона не готова прийняти мої виба чення. Але іноді, сидячи на самоті, я думаю: невже вона не може уявити себе на моєму місці? Вона чудово знає, що, крім них, у мене більше немає рідних.

Вона ж теж буде чиєюсь свекрухою. Сподіваюся, вона не повторить моїх nомилок, щоби потім про них не աкодувати. Я готова kричати про те, що я зро била nомилку через ду рість. Я хочу все виправити. Я більше не можу так жити, Але кого це хви лює? Ні син, ні онуки, ні тим більше наречена не відчувають до мене ніяких теплих почуттів. Тепер я, ста ра ба ба, стала нікому не nотрібна.

Все життя я мріяла про велику родину, про сімейні гуляння, про дітей і онуків, але отримала те, що заслужила. Мені дуже rірко від усвідомлення свого становища, але що вдієш… Як же я можу відновити стосунки із сином та його родиною? Що я можу робити у цій ситуації? Я не раз дзвонила Зіні, просила приїхати до мене на сер йозну розмову, але вона майстерно шукала відмовkи. Я зараз готова на все, якщо не на багато, аби я мав кому віддавати своє кохання.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *