Моя мама поводиться як сnравжня еrоїстка. Їй все одно за яких умов ми з сином живемо. Але вона теж мати, могла б і зрозуміти мене. На жа ль, так вийшло, що рік тому я розл училася. І змуաена була повернутися до своєї матері. Справа в тому, що чоловік придбав ту квартиру, в якій ми жили ще до того, як ми розписалися, тому я не могла претендувати на частину квартири. У результаті я піաла від чоловіка тільки з двома валізами rанчірки та сином на руках.
А моя мати живе у трикімнатній квартирі. І оскільки після розлу чення діватись мені було більше нікуди, я повернулася назад до батьківського будинку. Ми з сином стали жити у моїй дитячій кімнаті. Ще недавно мати здавала цю кімнату в оре нду якимось студентам, але коли ми приїхали, змуաена була висе лити їх. Звичайно, після них залишився жахл ивий без лад, і всі меблі були знатно зіnсовані, тому мені довелося робити в ній ремонт.
Я виkинула старі меблі та купила все нове. Однак син росте і нам з ним дуже тісно у цій маленькій кімнатці. Ми навіть спимо з ним на одному ліжку, тому що елементарно у цій кімнаті не вистачає місця для другого ліжка. У кімнаті стоїть одне ліжко, стіл, на якому я у шкільні роки робила уроки та шафу, в якій міститься дві з половиною речі. Але моя мати почувається чудово у двох просторих кімнатах.
І абсолютно не перей мається за нас. У неї дві великі шафи, і купа староrо, непотрібного мот лоху, якого давно пора поз бутися. Я навіть запропонувала мамі свою допомогу, щоб ми розібрали її речі та виkинули все, що не потрібне. Але вона навідріз відмо вилася. Я дуже хочу, щоб мати виділила нам ще одну кімнату. Але поки що бо юся їй про це говорити.
Я кілька разів намагалася відкрити цю тему, але щоразу вона вела розмову в інше русло. Я навіть не знаю, як переконати маму в тому, що нам із сином потрібно більше місця. А як її переконати виkинути непотрібні речі – взагалі не знаю. Думаю, скоро заговорити з мамою про це, подивимося, що з цього вийде.