«Поясни мені, будь ласка, чому наш син блакитноокий блондин? А ми обидва темненькі, так не повинно бути»

ПОЛЕЗНОЕ

Ми познайомилися з Олегом на весіллі нашої спільної знайомої. Тоді я тільки перебралася з села до міста. Як зорієнтувалася що і як, одразу влаштувалася на роботу. Я була просто захоплена життям у місті і дуже пишалася собою, що зважилася на переїзд. До того ж я абсолютно не встигла відчути самотність у місті, оскільки практично одразу познайомилася з Олегом. Він дуже красиво доглядав мене і зробив мені пропозицію на третій місяць нашого знайомства. А після наро дження дитини все змінилося. — Надя, поясни мені, будь ласка, чому наш син блакитноокий блондин?

А ми обидва темненькі, так не повинно бути! — Любий, він, мабуть, у твого тата пішов. Подивися на нього, він же вилитий твій батько. — Надя, що за ні сенітниця? Дитина має бути схожою на маму чи тата, а не на далеких родичів. До речі, мама моя теж вважає, що дитина не м оя. Ну ось і приїхали. А свекруха моя з самого початку мене не злю била. Вона чомусь була певна, що я Олега не люблю, а просто шукаю легкого жи ття. Мовляв, прийшла на все готове: квартира є, машина є, що ще треба… Але про свекра rріх щось nогане говорити. Він добрий, чуйний.

Чи не людина, а золото. Але вони у ро злученні зі свекрухою. У нього зараз інша родина, але із сином він спілкується. Загалом закінчилося все тим, що Олег привів до нашої оселі ін шу жінkу. Мені звелів зби рати дрі бнички і nровалювати. Але йти мені не було куди. І я напросилася до подруги на кілька днів. Потім знайшла кімнату в комуналці та переїхала із сином туди. Але грошей у мене залишалося десь на десять днів і треба було придумати що робити. За тиждень я робила покупки в магазині, як почула, що мене хтось кличе. — Надя, ти? Боже, дякую!

А я вас обшукав. Я навіть у село їздив, щоб знайти вас. Сказав свекор. — Вітаю. Я рада вас бачити. — Я переnрошую за мого сина, він жа хливо вчинив з вами. Весь у матір пішов. Гаразд, бог із ними. А де ви зараз живете? — Тимчасово у гуртожитку. — Добре я зрозумів. Я зараз трохи поспішаю, мене у відрядження відправляють. Як тільки повернуся, одразу вирішуватимемо житлове питання. А ти поки це візьми, мабуть вистачить на тижнів два-три. І передав конверт із грошима. Свекор приїхав заздалегідь і прийшов до нас у гості.

Він був шокований, побачивши, в яких умовах ми живемо. Забрати до себе свекор нас не міг – нова дружина nроти. Але він знайшов інше рішення — він за всі свої заощадження купив квартиру та оформив її на онуку. Я намагалася ві дмовитись від такого подарунка, але він стояв на своєму. Тим більше він ро бив це не для мене, а для онуки. Звичайно, моєму синові не пощастило з батьком, зате дідусь у нього чудовий. Я дуже вд ячна йому за все, він став для нас сnравжньою опорою. Тепер мені не ст рашно за май бутнє свого сина!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *