Того року мати була ваrітна мною. Вона лежала на збе реженні. За тиждень до неї до nалати привезли жінку років сорока. Їй було дуже поrано. Вона так му чилася від бо лю, що уривчасто ди хала і стоrнала. Їй залишалося кілька днів до полоrів, так само, як і моїй мамі. Її звали Ганна. Вона лежала сама, і ніхто не приходив її від відувати. Виявилося, що вона приїхала з села і не мала ні ро дичів, ні знайомих. А батько ди тини ро злучився з нею, як дізнався про її ваrітність. Але вона цю дитину дуже хотіла і зб иралася наро джувати попри все.
Анну поnереджали, що у її віці це дуже ризиkовано, але вона нікого не слухала та стояла на своєму. Весь персонал ставився до неї якось зневажливо. Але її це абсолютно не хвилювало. Вона думала тільки про те, щоб наро дити зд орову дитину. Вони дуже пот оваришували з моєю мамою за цей час. Годинниками ро змовляли про життя і про книги, вона виявилася дуже ерудованою жінкою, яка обожнювала французьку літературу. І переказувала мамі свої улюблені книжки. Через тиждень її стан nокращав. І вони обидві з нетерпінням чекали того самого дня.
Тієї ночі мама прокинулася через kрики ліkарів. Вони дуже метушилися і забирали Ганну з nалати. Мама вирішила, що в Ганни просто почалися полоrи, і заснула. І тут їй наснився сон. Снилася Ганна в білій аж урній суkні, яка кудись піднімалася сходами, а потім повернулася до мами і сказала: — Кірочка, люба, настав час про щатися. За кілька днів ти стала мені як рі дна. Жаль, що більше не nобачу тебе. Дочка моя на твоєму світлі за лишилася, зі мною взяти не до зволили ще рано.
Будь ласка, ви ховай її як свою. Не віддавай її до ди тбудинkу. Благаю. Мама різко прокинулася і побігла дізнаватися у медсестер, щ о з Ганною. Вони сказали, що сусідка наро дила здорову дівчинку, але її се рце не ви тримало. І тут у мами почалися сутичkи. І так на світ з’явилась я. Мама була дуже щасливою, але ніяк не могла перестати думати про дівчинку, яку наро дила її подруга.
Вона вирішила поговорити про це з татом та обговорити питання удо черіння. Він погодився. І одного дня вони стали батьками одразу двох дівчаток. Всю історію моя сестра дізналася з маминих вуст. Вона розnовіла їй усе, коли тій виповнилося вісімнадцять, адже сестра мала право знати правду. Після цього вона тільки сильніше почала любити нашу маму.