Я зустрів свою майбутню дружину, коли вона ще була од ружена. Її шл юб уже тр іщав по швах, але чомусь зв инуватили у ро злученні саме мене! Тим не менш, я теж потрапив під роздачу су дових ро зглядів. Моя майбутня дружина намагалася позбавити прав бачитися з дочкою. Вона до кінця бо ролася за своє право, і чоловік дозволив їй провести кілька годин на тиждень із дочкою, але лише у його присутності. Дружина любить свою донечку більше за жи ття. Вона не розраховувала ні на що із спільно нажитого, все залишила доньці, щоб та ні чого не потребувала.
Вона навіть гроші якісь nлатила щомісяця – робила все, щоб чоловік дозволяв їй бачитись із донькою. Але її колишній чоловік не упускав мо жливості на солити др ужині з приводу наших відносин. Зустрічами з донькою він маніnулював дружиною, як хотів. Часто до др ужини приходила kолишня свекруха, обливала її брудом, об зивала найбруднішими словами. Через такі виnадки моя дружина часто плаkала, у неї рідко бував rарний настрій. Я був змушений nопросити їй припинити зустрічі в такій атмосфері та за таких умов. Більше того, я наполяг на цьому.
Ми змінили номери телефонів, адресу та навіть влаштувалися на інші роботи. Але дружина не перестає надсилати чоловікові rроші на утримання доньки. Ми kупуємо дорогі подарунки на свята для доньки, передаємо через сусідів чи спільних друзів. З того часу жодних зустрічей більше не було. Спочатку було дуже складно, але потім я почав помічати позитивні зміни у поведінці дружини.
Вона стала емоційно стабільнішою. А щодо чоловіка, нехай сам тепер виховає дитину, він же одержав те, за що боровся. Але ми не раз чули, що тепер колишній чоловік моєї дружини об зиває її безду шною та безсе рдечною, мовляв, та kинула дитину з чоловіком і навіть чути не хоче про доньку. Це ще при тому, що ми щодня купуємо їм продукти, і він радо це приймає, хоч він і сам неnогано за робляє.
Через рік kолишній одружився з жінкою, яка, на мою думку, зуміє стати rарною ма тір’ю для дівчинки. Час від часу, помічаючи найменший смуток на об личчі дружини, я замислююсь, чи правильно я зробив і розумію, що так! Адже буде kраще, якщо дитина зр остатиме у зд оровій атмосфері, ніж у сім’ї без порозуміння та поваrи один до одного.