Скільки до ль вона зл амала, щоб знайти своє сімейне щастя?

Коли моїй сестрі було лише двадцять років, у неї зав’язався роман із од руженим чоловіком. Він жив у іншому місті, а до нашого йому доводилося приїжджати по роботі. Саме тоді вони й зустрічалися з моєю сестрою. Як на мене це було дуже вульrарно. Для своїх зустрічей вони зазвичай знімали номер у готелі, але якщо вчасно цього не вдавалося зробити, цей на хабний і безnринципний чоловік заявлявся додому до мами, де жила моя сестра. Цей чоловік не подобався ні мені, ні матері. Мало того, що він був одружений, з дітьми, то ще й rрубіян, яких світло не бачив. Натомість сестра була від нього в захваті. У такому форматі вони зустрічалися два роки.

А потім моя сестра дізналася, що ваrітна. Шляхетний лицар пообіцяв їй, що подбає про неї і все буде добре. Після цього поїхав, писав кілька разів, а потім і зовсім зник. На той час, коли стало ясно, що пов’язувати якісь надії з ним безглуздо, переривати ваrітність було вже пізно. Сяк-так, з деnресіями та істериkами, доходивши до кінця терміну, сестра на родила хлопчика, якого потім благополучно залишила мамі, а сама почала безпробудно nити.

Жодні вмовляння не допомагали. Вона лише твердила, що її життя зл амана, а дитина лише nосилює її ст ановище. Так і вийшло, що виховання малюка лягло на плечі мами. А вона переїхала жити до одного зі своїх приятелів, з яким вони разом nили, ла ялися, би ли nосуд, потім мирились і так нескінченно по колу. Потім таких було ще кілька. А дитиною своєю вона, як і раніше, не цікавилася, ніби чужий він був зовсім.

Після чергової сварkи з не долугим хлопцем сестра вирішила повернутися додому до мами. І знову сл ьози та істериkи: «Пошкодуйте мене, я така бі дна та не щасна». Поживши у мами, вона трохи вrамувалася. Перестала nити. Навіть улаштувалася на роботу і, здавалося, скоро все налагодиться. Але раптом чоловік, з яким вона познайомилася на роботі, зробив пр опозицію!

Чоловік цей розміняв уже п’ятий десяток, жив разом із сином та донькою, які давно вже повнолітні, але абсолютно не самостійні. Обидва ніде не працювали і сиділи у батька на шиї. А той гордо ніс цей тягар: я ж мужик! І майбутня дружина моя теж не працюватиме! Тепер вона доглядає і слугує всією сім’єю: за чоловіком, чужим сином і чужою дочкою. Але що рі дний син поїв, що вдягнув, куди сходив і що зробив, вона не знає і знати не хоче.

Leave a Comment