Як заощадити на родичах. Навіть маючи великі гроші, мої родичі живуть, як на останні копійки

У мене є такі родичі, які називають господарськими. Вони заощаджують на всьому, що можна. Ні, rрошей у них багато. Вони можуть собі дозволити, але їм подобається економити. Це їхній стиль життя. З такими родичами я перетинаюсь тільки у свята. В решту часу ми просто телефонуємо. Але днями нас запросили на день на родження одного із цих родичів. Ми начебто були на святі, але додому повернулися голодними. Свято випало на будній день. Я спочатку не хотіла до них у гості, але потім все наважилося саме.

У день перед днем на родження мені повідомили, що мене відпустять раніше. Вр анці я поклала заздалегідь куплений подарунок у сумку та пішла на роботу. На обід я нічого купувати не стала. Взяла лише каву та пару печінок. Знала, що на гуляння йду. У призначений час я була на призначеному місці. Я вручила іменинниці подарунок, побажала всього найкращого. Я їй сказала, що готова зжерти слона. Жартом, звичайно, але вона сказала, що все готове. Гостей було 5 плюс господарі будинку. Разом – 7 людей. Коли я увійшла до зали, зрозуміла, що не пообідала.

У залі був лише фуршетний столик і один маленький диван на нас сімох. Після роботи хотілося сісти кудись, з’їсти чогось, а не те, що я побачила перед очима. Моя увага привернула те, що на столі всього було по 7 шматочків. Мені стало трохи соромно за те, що я мимоволі порахувала їжу на столі. На столі було сім шматків шашлику, сім скибочок ковбаси, сім шматочків сиру. Хліб, фрукти та овочі були розраховані також на сім осіб. І, нарешті, особливого шику столу надавало червоне сухе. Поки я жувала свій хліб, мені знайома сказала, мовляв, скоро принесуть гаряче.

Мені не було чого їсти, а пити взагалі не хотіла: бо ялася пити, не закушуючи. Так ось. Я чекала на гарячого. Мені його принесли. Я навіть рахувати не стала, кількості було видно з першого погляду. На тарілці було сім обсмажених зовсім маленьких картоплин та сім курячих крилець. Так… і сміх та гріх! Добре, що потім тортик винесли нормальний, а не сім маленьких бісквітиків. Після такого бенкету я повернулася додому страшенно голодною. Дорогою додому заскочила до супермаркету, набрала собі їжі і, нарешті, поїла вдома нормально. Ось так зекономили на гостях мої родичі. Я все можу зрозуміти, але економити на всьому за наявності rрошей – на мою думку нездорово.

Leave a Comment