Зі свекрухою у мене завжди були натягнуті відносини. Але те, що зробила вона на весіллі, було за гранню мого розуміння

ПОЛЕЗНОЕ

Ми з Дімою відразу вирішили, що хочемо нормальне весілля, таке, щоб запам’яталася. Звичайно, не планувалося на нього витрачати мільйони, але плаття, виїзна церемонія і банкет були в планах. Відразу визначилися, що бенкету на сто чоловік не буде — тільки найближчі родичі і друзі. Марія Миколаївна ж, коли дізналася про наші плани, що не будемо збирати по всій країні рідню, надулася і заявила, що це не по-людськи. Що якийсь дядько Василь їх свого часу на весілля дочки кликав, як можна його не покликати і не уважити. Чоловік взагалі насилу пригадав, наскільки вони близькі родичі з цим дядьком Василем, і чи бачив він його хоч раз в житті. Виявилося, що ні, не бачив. І таких кандидатів у свекрухи було ще чоловік на двадцять. Чоловік вже злюкався, тому що, по-перше, сам тільки дізнався, що у них стільки родичів, по-друге, визвірився на те, що мама вже комусь там подзвонила і запросила. — Ось як я тепер подзвоню і скажу, щоб не приїжджали? — твердила Марія Миколаївна. — Так як завгодно, — розводив руками Діма. — У нас банкет на них не розрахований. Краще вже зараз подзвони і скажи, щоб потім під час свята не червоніти. Свекруха намагалася апелювати до совісті, говорити, що нехай син сам дзвонить і пояснює. Але Діма був непохитний, сказав, що вона цю кашу заварила, ні з ким не порадилася, ось хай тепер і розгрібає. Особливою родзинки ситуація набувала ще від того, що Марія Миколаївна зі своїм чоловіком в весіллі ні гривнею не брала участь.

Новий чоловік її Дімі не батько, вони зійшлися років десять тому, у них є спільна дитина. Основний годувальник в родині — чоловік свекрухи, і він витрачатися на весілля її сина не збирався. Ми на нього і не розраховували. Частина зібрали самі, частину вирішили дати мої батьки, ми їх не просили, вони самі захотіли взяти участь. А ось Марія Миколаївна, готова запросити цілу юрбу рідні, навіть ста гривень не вклала. Тому її настанови були особливо смішні. Під час підготовки до весілля їй не подобалося все — місце проведення, оформлення, обрана нами ведуча, меню. Вона всюди засунула свій ніс і виявила невдоволення, хоча її ніхто не питав. Діма на неї кілька разів вже гаркнув, щоб збавила запал. На якийсь час допомагало, а потім знову починала лізти. Але найцікавіше чекало всіх на самому весіллі. На церемонію мама чоловіка заявилася у весільній сукні з фатою. Очманіли все. А вона, ані трохи не бентежачись заявила, що у неї, між іншим, теж сьогодні свято і навіть два — старший син одружується і через тиждень у них з чоловіком річниця одруження. — Ось ми і вирішили поєднати, — променисто усміхалася Марія Миколаївна, поки я підбирала слова, щоб висловити свою думку.

Її вчинок не зрозумів ніхто, навіть бабуся Діми, мама свекрухи. Я чула, як вони сперечалися, і бабуся вичитувала дочку за такий вчинок, підкресливши, що та просто з шкідливості вирішила синові весілля зіпс увати. Марія Миколаївна щось відповідала, але набагато тихіше; відповідей я не ро зчула. Для себе я вирішила, що дудки, а не зіп сувати мені весілля. Нехай як завгодно намагається, це мій з Дімою день. Сказано зроблено. Свекруху з усім її перетягуванням уваги на себе я просто ігнорувала, як пусте місце, слідом за мною таку ж поведінку підтримали і всі інші. Хоча вона вела себе досить шумно, постійно намагалася залізти в кадр, коли ми з чоловіком фоткалися удвох, заважала говорити тости тощо. Звертав увагу на її витівки тільки її ж чоловік, але навіть йому від них було некомфортно. Свято, незважаючи ні на що, пройшло чудово, навіть виступи Марії Миколаївни, не викликали нічого, крім сміху. А в середині банкету вона вже так розійшлася, що чоловік повів її додому, так що все закінчилося благополучно.

Чесно, я переживала, що до кінця вечора витримка мене все-таки підведе і я щось недобре з нею зроблю, але цього не сталося, що радує. Весілля було три роки тому, недавно відсвяткували річницю. Зазвичай ми відзначали вдома, а тут вирішили, що хочемо свята і влаштували міні-весілля, плаття і костюм у нас збереглися, батьків і друзів покликали. Марію Миколаївну тільки не запросили. Я з нею за минулі роки так і не спілкувалася. Чоловік спілкувався, мама ж, а я ні. Навіть коли донька народилася, я сказала, щоб духу її на виписці не було. Чоловік потім їй окремо внучку показувати їздив. Всі ці роки свекруха вважає себе невинною. На її думку, нічого такого вона не зробила, щоб ось так на неї злитися. Але я вважаю, що тут справа не в самому вчинку, у неї на більше просто розуму не вистачило, а в ставленні до мене в цілому. Я не збираюся закривати очі, коли до мене ставляться неналежно.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *