На кожне наше прохання свекруха відповідає: » Самі впораєтеся ». Хіба так правильно з її боку?

ПОЛЕЗНОЕ

У мене молода свекруха, Ксенії Олександрівні всього 42 роки. Вона рано вийшла заміж і вже в 18 років стала мамою; народився мій чоловік Сергій, а через рік його брат Тарас. За словами Сергія, у них була дуже щаслива сім’я. Ксенія Олександрівна відразу після школи закінчила курси бухгалтерів і починала свою кар’єру в маленькому магазинчику, потім заочно навчалася, тепер вона головний бухгалтер в якийсь солідній фірмі. Коли Сергію було десять років, його батька не стало. Тому далі Ксенія Олександрівна піднімала синів сама. Вчила їх бути самостійними і прямим текстом говорила, що як тільки вони закінчують школу, вона перестає про них піклуватися. Молоді чоловіки вирушають у самостійне плавання.

Поки її сини вчилися в школі, вона подбала про репетиторів, щоб в університет поступили на бюджет, навчання вона оплачувати не буде, тому синам відразу потрібно було вибрати професію, до якої душа лежить. І ось ми з Сергієм одружилися. Ми обидва студенти. Ксенія Олександрівна оплатила частину витрат на торжество, подарувала нам весільну подорож і сказала: «Щасливої дороги, тепер самі». І зникла з нашого життя. Іноді подзвонить, запитає: «Як справи? » — і все. Ми живемо на квартирі моєї тітки, вона переїхала до моїх батьків у село, а нам поки дозволила жити у неї. Молодший брат Сергія живе поки з мамою, вчиться в університеті, але мама його фінансування теж припинила, сказала, що він уже дорослий, хай сам заробляє. У

нас народилася дочка, а у Ксенії Олександрівни — внучка. Свекруха привітала, привезла величезний подарунок, який складається з памперсів, пелюшок і іграшок. Всіх поцілувала і зникла. У неї бурхливе життя. Вона на вихідних катається на велосипеді, бере участь в походах і змаганнях. Взимку лижі і ще багато різних занять. Три рази в тиждень вона ходить в спортзал, їсть тільки корисну їжу. Ми її просимо з онукою посидіти, а вона: «Самі справляйтеся». Ми просимо грошей, щоб за знімання квартири заплатити, а вона: «Самі справляйтеся, я якось без допомоги бабусь дітей виростила і ви зможете». Що це за така байдужість? Коли Сергій був один йому своїх грошей вистачало, а тепер нас троє, а свекруха допомогти не хоче. Мої батьки вже на пенсії, я молодша дитина в родині, грошей їм і самим не вистачає. Буває овочів з дачі підкинуть. Звичайно, вона іноді робить нам подарунки, але цього мало. Ось така у мене свекруха. Хотілося б трохи більше уваги з її боку.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *