Мати образилася на дочку за її безсе рдечність. Дівчина віддала всі свої гро ші на лі кування пса, а на хво ру родичку гро шей не залишилося .

ПОЛЕЗНОЕ

Мої родичі перестали зі мною спілкуватися, вважаючи мене черствою і невдячною. А мама називає мене не особливо розумною з однієї причини: я незаміжня, хоч мені і 32 зараз. Та й нескоро мені, судячи з усього, заміж виходити. Я живу так, як я хочу, займаюся улюбленою справою, на цьому заробляю такі гр оші, що скоро закрию іпотеку за свою однушку. Вже 8-ий рік у мене є справжня любов, яка живе зі мною — Чарлі, мій відданий песик. Він не породистий. Ми вперше зустрілися, коли я поверталася додому з роботи. Я йшла швидким кроком і помітила, як поруч зі мною бігає маленький сіренький клубочок. Я встала, і він почав грати з моїми шнурками.

Я не знаю, що змусило мене робити це, але я забрала його додому. Мій грудку вже підріс і живе зі мною душа в душу, люблячи мене за всі мої достоїнства і недолі ки. Тижня 2 назад подзвонила мені мама. Я взяла трубку і завмерла: мама плакала. Час між підняттям трубки і поясненням мами, чому вона плаче, здавалося мені вічністю. Як виявилося, дружина троюрідного брата моєї мами важко хв ора. Зв’язок з родичами у мене не сильний, я навіть не зрозуміла, про кого йде мова. Я її брата тільки в дитинстві пару раз бачила, і то пам’ятаю за відеокасетами. За словами матері, її у нас не зможуть вилі кувати, радять відправити в Москву, а гро шей у сім’ї немає на все це: ‘Треба користуватися платними послугами, а то вона не дотягне.

Ми вирішили скинутися родичами. Половини навіть не набралося. Ти у мене одна живеш, тобі гр оші не сильно потрібні. Може, скинеш і ти? «. Пізніше виявилося, що дружина мого троюрідного дядька — знатна любителька випити, і хво роба, від якої її намагаються вилі кувати, з’явилася від її способу життя. Я закривала іпотеку, гро шей у мене вільних тоді не було, у мене всі витрати були розписані на місяць вперед, але я вирішила дати їм 10 тис., Щоб не покрили мене злістю. Але тиждень тому у мого Чарлі знайшли болячку. Лі карі сказали, що її можна вил ікувати, але л ікування — не з дешевих. Я не замислилася ні на хвилину, відразу погодилася. Чарлі врятували. А для родички потрібна сума не набралася, вона чекає фінансування.

Чорт мене смикнув тоді подзвонити мамі і повідомити про Чарлі. «Ось кажу, тобі заміж пора. Ти вже кукухо поїхала від самотності. Як життя людині врятувати — гро шей немає, а як з черговою дворнягою возитися — гр ошей навалом! » Як би я не намагалася, пояснити мамі, що та жінка мені не родичка, а чужа людина — не вийшло. А Чарлі — моя сім’я. Я ні за що на світі не залишу його в біді. Мама зараз ображена на мене, але образа пройде, а про своє рішення я ні краплі не шкодую. Собаки — самі вірні й віддані друзі. Вони ніколи нас не залишать і не зрадять. У народі кажуть, що вихованці забирають х вороби господарів на себе. Виходить, що ми не їм, а самі собі життя рятуємо.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *