Подзвонили в двері — чоловік пішов відкривати. На порозі стояла жінка з дитиною: Познайомся, це твій син Олег

ПОЛЕЗНОЕ

Олександру давно вже за тридцять. Але одружуватися не збирається. Спочатку говорив, що ще не нагулявся. З роками подивився на своїх одружених друзів, і розумів, що таке життя не для нього. Весь час треба звітувати дружині, постійні сварки, малі діти. У них немає часу, щоб зустрітися з ним, своїм другом. Про рибалки вони мовчать. А щоб разом футбол подивитися, то вже давно забули і не згадують. Свою думку Олександр скоро поміняв. Одного разу, коли йшов з роботи, назустріч йшла дівчина. Волосся руде — чим і привернула до себе увагу. Чоловік зацікавився, поглядав на неї, потім не спішно пішов за нею. Дівчина помітила, що Олександр йде за нею, але поки не надавала значення. Потім швиденько вскочила в автобус, який зупинився на зупинці. Олександр не встиг добігти до автобуса, залишився стояти посеред дороги. На другий день чоловік знову йшов тією дорогою. Він чекав, що дівчина буде йти там же. Тиждень чергував Олександр, але свого домігся. Одного разу, коли вже втратив надію, побачив її на доріжці.

На цей раз чоловік не став ходити колами, а підійшов до дівчини познайомитися. Її звали Катя. З того дня вони не розлучалися. Олександр давно змінив думку про одруження. Він мріяв одружитися з Катею. Нарешті, його мрія збулася, одружилися. Катя виявилася доброї господинею. Життя у них щасливє, один без одного не могли і дня. Друзі жартували над Олександром. А говорив, що не одружиться. Через деякий час наро дилася дочка, а потім через два роки — син. Чоловік допомагав дружині, дітки зустрічали папочку після роботи зі щасливими криками. Мама Олександра не натішиться на невістку, яка так добре ладнає з її сином … Одного разу в квартирі пролунав дзвінок. Чоловік пішов відкривати, думали — бабуся прийшла. Вона обіцяла сьогодні зайти. На порозі стояла жінка хво робливого вигляду. Поруч хлопчик, років одинадцяти. Жінка притулилася до дверей і тихим голосом сказала: — Здрастуй Олександр. Не дізнаєшся? Я Люба. Ми з тобою не довго зустрічалися. Познайомся, твій син Олег.

Я б не прийшла до тебе і не привела б сина, але вбол іваю. Іду в лікарню. Олега нема на кого залишити. Він хлопчик розумний і спокійний. Документи при ньому, а мені пора. Вона поціл увала сина, сказала, щоб слухався тата, і пішла. Олександр стояв розгублений. Позаду нього стояла Катя, вона все чула. Запросили Олега зайти. Чоловік намагався говорити дружині, що він нічого не знав. Але Катя все розуміла. Адже це було до неї. Тому і претензій не було. Але з хлопчиком потрібно щось робити, знайомити його з сестричкою і братиком. Мало-помалу обстановка розрядилася. Катя дзвонила свекрухи, запросила зайти. Розповіли їй, що у неї є ще один онук. На наступний день Олександр з Олегом поїхали здавати тест на батьківство. Чоловікові так було б спокійніше. Потім всі разом поїхали провідати маму Любу. Олександр поговорив з лі карем.

Виявляється, Любу можна вилікувати. Потрібно лише лі ки, яке коштує дуже дорого. Дивлячись в очі Олега, чоловік пообіцяв, що вони знайдуть гроші і мама зовсім скоро буде поруч з ним, своїм сином. Через десять днів прийшли результати. Батьківство підтвердилося. Мама Олега була рада, що у неї є ще один онук. Хлопчика взяла пожити до себе. Нехай знає свою бабусю. Любу вдалося вилікувати. Олександр попросив на роботі, щоб йому виплатили зарплату наперед, пояснив — чому. Йому пішли на зустріч. Уже через два місяці Любу виписали з лі карні. За нею приїхали всією великою ро диною. Олександр з Катею і дітьми, його мама з Олегом. Люба пла кала від щастя. Вона дякувала, що допомогли їй, і не відвернулися від сина. Обіцяла потихеньку повернути гроші. Але Олександр заспокоїв. — Не треба повертати. Я стільки років не знав, що у мене є ще один син. Тому живи здорова заради нього. Я буду допомагати і надалі. » Який прекрасний у мене чоловік, найкращий «- думала Катя, спостерігаючи за Олександром.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *