Чоловік під час того, як я виношувала дитину, практично всі турботи по дому взяв на себе: прибирав, готував їсти, відводив дочку в школу і забирав, робив з нею уроки. Намагався зробити так, щоб я себе відчувала добре. Такий турботи я жодного разу від нього не бачила. Малий з’явився рано вранці. Всю ніч чоловік просидів на лавці під стінами, він чекав, коли я покажу йому його синочка. Однак все вийшло не так, як планувалося. Коли мені показали малюка, я була така щаслива, але мене вразив його колір волосся – вогненно-рудий! Я навіть подумати не могла, що у нашої дитини може бути такий колір!
З’явився він з великою кількістю волосся, і вони були яскраво-рудого кольору. Я не розуміла, адже у мене світле волосся, а у чоловіка дуже темні. Під вікнами зібралася майже вся наша рідня і всі вони дуже хотіли побачити нового ро дича. Я бачила, як у чоловіка горять очі, проте стр ашно було показувати йому сина. Не знала, як він відреагує. Я почала плакати, і лікар підійшов до мене, питаючи, що сталося. Я розповіла йому про свої побоювання, а він порадив мені не переживати через реакцію чоловіка, адже для нас цей день повинен бути щасливим і радісним. Мене хвилювала лише одна думка, що, якщо він не визнає сина і захоче зробити тест? Як ми будемо жити в одному будинку, якщо він вважатиме цю дитину не своєю? І ось до мене в палату прийшов чоловік.
Перед тим, як показати сина, я йому сказала: – Дорогий, ти сядь спочатку. Прошу тебе, заспокойся. Ось просто заспокойся і не переймайся дуже. Вираз його обличчя відразу змінилося. Мій чоловік зблід, і відрізнити колір його обличчя від стіни було важко. Я повільно повертаюся з малюком на руках до нього … Після всього перенесеного я і так ледь стояла, а тут аж ноги почали підкошуватися. А чоловік аж запищав від радості: – Бабуся Валя! Ліна, так це ж вилита моя бабусечка Валя! Дякую, люба моя. Я ж так її любив, вона ж така прекрасна була моя бабусечка. Ми часто згадуємо цю історію і сміємося. Син теж знає про неї – зараз йому вже 19 років.