Коли Назар звертав в останній провулок, він побачив на узбіччі бабусю, яка лежала в неприродній позі.

ПОЛЕЗНОЕ

На вулиці було морозно. Назар поспішав додому зі школи. Вчителька затримала після уроків тих, хто не зрозумів нову тему. Пояснювала окремо. Тому в після обідньої пори мороз посилився. Хлопчик здорово замерз. Адже вранці надів осінню куртку, а потрібно було одягнути зимову, як мама говорила. Зараз поспішає. Уявляє, як в квартирі тепло, поїсть, вип’є гарячого чаю, зігріється. Потім буде вчити домашнє завдання. Коли звертав на останній провулок, на узбіччі побачив бабусю, яка лежала в неприродній позі. Назар підійшов і легенько поворушив за плече. Бабуся відкрила очі і тут же закрила їх. Хлопчик озирнувся, навколо немає нікого. Він дістав телефон і подзвонив татові. Той відповів, щоб чекав його, він скоро приїде. Назар вже не згадує про холод. Він тривожно спостерігає за бабусею, яка так і не ворушиться. Тільки очі відкриває і закриває.

Папа приїхав разом зі швидкою допомогою. Він викликав її, коли їхав до сина. Бабусю поклали на нос илки, потім в машину і повезли в лі карню. Вдома Назар постійно запитував у тата, як там бабуся. Папа пообіцяв, що на наступний день обов’язково поїдуть провідати бабусю в лі карні. Сьогодні лі карі їй допоможуть, тому хвилюватися не потрібно. Хлопчик, нарешті, заспокоївся, вони з татом поїли і він сів вчити домашнє завдання. На наступний день, ввечері, після роботи, тато з сином поїхали провідати бабусю. Лі кар повідомив, що завдяки Назару Віра Гнатівна залишилася жива, не замерзла на морозі. Вона в минулому заслужений учитель. Зараз живе одна. В той день прихопило серце, пігулки залишилися вдома.

Якби не йшов у той час Назар, Віра Гнатівна замерзла б на морозі. Хлопчик щодня відвідував бабусю, поки її не виписали з лі карні. Вони домовилися, що він буде відвідувати її будинку. Одного разу Назар став знаменитим. Це сталося тоді, коли Віра Гнатівна прийшла в школу і розповіла директору про їх учня, який не байдужий до сторонніх людей. На лінійці перед всією школою хлопчикові вручили грамоту. Ставили його в приклад, щоб не проходили повз людину, яка лежить безпорадний. Так, можливо то буде п’яний чоловік, а в інший раз людина, якій на вулиці стало погано. І йому потрібна допомога. Так, як сталося цього разу, коли Назар не пройшов повз бабусі, що лежала на узбіччі. Завдяки хлопцю, Віра Гнатівна залишилася живою.

Якщо бути не байдужими, скільки людських життів можна врятувати. Директор довго говорив про людяність і повазі до інших. Про те, що приклад треба брати з хороших людей. Як Назар, він кілька разів бачив, як тато з мамою підходили до людини, який стояв на місці з заплющеними очима, і питали, чи потрібна допомога. Хлопчик запам’ятав те, і сам не проходить повз людини, яка потребує допомоги. Скільки добра можна зробити, слідуючи хорошим прикладів …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *