Жінка наказним тоном «попросила» допомогти їй зайти в автобус. Я відмовилася — і мені за це зовсім не соромно

ПОЛЕЗНОЕ

Минулого тижня вирішила поїхати в гіпермаркет і купити там потрібні продукти. Можна було до нього і пішки піти, але була погана погода. Тому, я поїхала на автобусі. 10 ранку, а в автобусі дуже багато людей пенсійного віку, в основному жінки. Куди вони всі їдуть? Чим незадоволені жінки? Думають, що їм все щось винні. І хочеш ти цього чи ні — повинен допомагати. Останнім часом мені зустрічалося багато хамських жінок. Я завжди мовчала, але на цей раз не змогла. На зупинці відчинилися двері, і якась бабуся наказним тоном попросила мене допомогти їй піднятися.

Її тон мене обурив. «Чого ти стоїш, дивишся, не бачиш, що допомогти треба?». Я промовчала, а вона продовжувала: «Ти чого вид робиш, що я не до тебе звертаюся? Руку подай! ». Я відвела від неї погляд. Через секунду підбігла інша жінка з криками: » ‘ж ви не допоможете? Як вам не соромно. Жінка зайти не може, а ви дивіться’ ‘. А чому мені має бути соромно? Я стою, нікого не чіпаю, а мене намагаються ще й присоромити за те, що я не хочу допомогти. Зараз я все кину, і побіжу їй допомагати. Чому я повинна забувати про себе?

У мене спина хвора, мені не можна нічого важкого піднімати. У мене навіть сумка для продуктів і та з коліщатками, щоб в руках не носити. Чому через якийсь жінки я повинна потім бігати по лікарях? Я їй нічого не винна. Якби вона чемно попросила мене, звичайно, я б допомогла. Якщо чесно, мені зовсім не соромно, що я так вчинила. І, до речі, жоден чоловік теж не виявив бажання допомогти. А як ви гадаєте, чи правильно я поступила чи ні?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *