Цієї зими мої діти заxвоpіли. Чоловік теж. Я одна ледве встигала. А свекруха сказала: я б приїхала, допомогла, але сама розумієш: у мене робота, до Нового року всього кілька тижнів залишилося, гроші мені дуже потрібні …

-Не можу я зараз вихідний зайвий взяти, втрачу дуже багато. Ти там давай, тримайся! – сказала свекруха, а потім сама поклала телефон. Я дуже рада, що у мого чоловіка така рідня.Взимку мої діти заx воріли. Чоловік теж. Я одна вистояла, але на ліkарняний пішла, щоб піклуватися про своїх рідних. Якщо коротко: я однією рукою помішувала курячий бульйон, а другий поїла всіх малиновим чаєм. Свекруха подзвонила мені, поспівчувала:- Я б приїхала, допомогла, але, сама розумієш: у мене робота, до Нового року всього кілька тижнів залишилося, гроші мені дуже потрібні. Не можу я зараз вихідний зайвий взяти, втрачу дуже багато. Ти там давай, тримайся!- Дякую, – мало не зап лакала я, зачеплена її останньою фразою.- Але я ж нормальна людина, так що допомога від мене буде. Жди!- Не треба, я сама.- Потрібно, дочка, потрібно. Добре, давай, чекай дзвінків!

Яка допомога? Яких дзвінків чекати? Все було незрозуміло. Але, знаючи Ольгу Василівну, вона явно щось задумала.Інакше вона не вміє. Плюсом було те, що приїжджати моя свекруха не збиралася. Вона дуже охайна людина, не хотілося червоніти перед нею за неприбрану квартиру і порожній холодильник.Я не встигала навести порядок, адже поки приготувала чай чоловікові, діти розсипали всі іграшки по кімнатах, поки зібрала іграшки, все у фарбі, тому що вони малювали. У мене вже зовсім не було сил.За два дні до дзвінка свекрухи звичайним сніданком, обідом і вечерею для мене з чоловіком стали напівфабрикати: пельмені, вареники, макарони з сосисками. На каші, омлети і супчики дітям я ще якось знаходила сили.Хвилин десь через 30, точніше не скажу, після дзвінка Ольги Василівни, мій телефон задзвенів, сповістивши про вхідний дзвінок.

– Доброго дня! Мене звуть Катерина, я – менеджер кафе. Вам зараз зручно розмовляти?- Доброго дня. Так, зручно.Кафе мені це добре відомо, адже ми всією сім’єю часто туди ходимо. І просто так, пообідати, і всі свята там відзначаємо.- Щовечора протягом тижня, починаючи з сьогоднішнього дня, до вас буде приїжджати кур’єр з готовими гарячими вечерями.Всі страви підібрані з урахуванням віку дітей. На який час призначити доставку? Все вже оплачено.Я ледь відповіла. Для мене це було несподівано.Не встигла я прийти в себе, як мене ощасливив ще один дзвінок. Менеджер клінінгової компанії повідомила, що меніоплатили виїзне прибирання квартири. Так само було озвучена умова виїзду: залишити заявку напередодні.Що творилося у мене на душі. Я набрала Ольгу Василівну, щоб щиро її подякувати, але і слова сказати не змогла. Мовчки запла кала в телефон.

– Ну що ти, доню, все добре буде. Всі дітки хво ріють, тобі треба тільки почекати. Озирнутися не встигнеш, як вони по садках розбіжаться, виростуть дуже швидко. Ось тоді тобі трішки легше стане. Чи не розкисати там у мене, зберися, думай про майбутнє!- Спасибі! Не варто. Я не зробила нічого особливого. Все, цілую, побачимося. Якщо вже зовсім не під силу буде – телефонуй мені. Передавай діткам і синові привіт від мене!Вечері були дуже смачні, дівчинка з клінінгу – старанна. Чоловікові і діткам ставало краще. Я зрозуміла, що ми не одні, у нас є надійна опора та підтримка. Мені дуже пощастило зі свекрухою. Тепер у мене є друга мама.

Leave a Comment