Андрій був дуже забезпеченою людиною. І при цьому порядною. Дбав про співробітників, займався благодійністю. А ось дочка явно пішла не в тата.Доньку звали Оля, їй було 14 років. Перехідний вік у багатьох проходить важко, але Оля не переставала дивувати тата.Зі школи батьки не вилазили: огидне навчання, бійки, хамство вчителям. Батькам було озвучено, що батьки інших дітей дуже стурбовані і сподіваються, що за час літніх канікул вони знайдуть іншу школу.
Батьки намагалися достукатися до дочки. Численні вмовляння, обіцянки булочок за гарне навчання і поведінку, загрози покарання не давали результату. Мама плакала, батько ходив похмуро.Потім дзвінок з поліції, дочка разом з іншими хлопцями побили дитину і відібрали у нього гроші на кишенькові витрати. Для батьків це було дико. Вони ніколи не вчили доньку жорстокості, гроші у неї завжди були і не маленькі суми, відбирати або красти дріб’язок у малюків не було якогось сенсу.
В той день Андрій поїхав у справах, в одному із сел продавалася ділянка біля річки. Він планував там побудувати невелику базу відпочинку, яка б приносила дохід і була місцем відпочинку для його родини. Оглянувши ділянку, він вирішив заїхати в село. Йому хотілося дізнатися який контингент, чи можна буде з людей набрати підсобних робітників, чи не будуть турбувати відпочиваючих.Проходячи повз один з будинків, він побачив через паркан, як купа маленьких дітлахів віком від 3 до 14 років возяться в городі. Поруч стояла і керувала недоглянута жінка років 50. Закликавши її, він завів розмову. Виявилося, в сім’ї у них 6 дітей, живуть бідненько – чоловік п’є. Тримають худобу, свій город – за рахунок цього і живуть. Діти скромні, чи не розбещені.
Андрію прийшла в голову дика ідея, він запропонував жінці підробіток. Він відправляє до них свою дочку на місяць, і навантажує її роботою нарівні з усіма, годувати так само, як усіх. Або виділяти. Через місяць він забере доньку і виплатить їй суму, якої вистачить на річне утримання дітей. Вона погодилася.Дружина не зрозуміла Андрія, вона ридала і металася. Він притиснув її і сказав, що у них немає вибору. Дитина деградує і далі її шлях в колонію, а по-хорошому вони пробували.Олі було це піднесено, як варіант порятунку. Їй сказали. Що на неї батьки побитого хлопчика написали заяву в поліцію, днями її можуть затримати. Її сховають у знайомих. Зібравши мінімум речей, батько відвіз її на наступний день в село.
Перший день Оля, розчепіривши пальчики, відмовлялася допомагати по господарству і залишилася ввечері голодна. У сім’ї було правило-хто не працює, той не їсть. Чи не стосувалося воно тільки вічно п’яного глави сімейства. На наступний день вона працювала в городі, через два дні її відправили доглядати за худобою. Робота була важка, милися в лазні, їжа теж була далека від звичної їй. Спочатку вона намагалася висловлювати свою думку і сперечатися. Але господиня будинку била своїх дітей за хамство, дісталося і Ользі. З її чоловіком взагалі було небезпечно розмовляти, коли він приходив всі немов, розчинялися в стінах будинку.
Оля дивилася на дітлахів і її їх було шкода, вона побачила вперше, як живуть люди за межею бідності. Мати їх хоч і тримала в узді, адже по-іншому як з натовпом впораєшся, але дуже любила.Батько приїхав за дочкою і не дізнався, коли покликав її, то вона попросила почекати: їй ще потрібно було погодувати курей. Додому вона їхала щаслива, засмагла, трохи схудла. По дорозі без угаву розмовляла. Мама-стала матусею, тато – татком. Дочка стала більше цінувати те що у неї є, адже вона побачила іншу сторону життя і зрозуміла, як пощастило їй.