П’ять років тому я вийшла заміж, через рік вже мала дитину. Природно, що перебуваючи в декреті, нас утримував мій чоловік. Я не бачу в цьому нічого надприродного. Кожен нормальний чоловік повинен вміти забезпечити свою сім’ю, адже це його обов’язок! Але ось мій чоловік бачить ситуацію по-іншому.Коли з’явився малюк, наші відносини відразу зіпсувалися. Я думаю, що багато хто стикався з цим. Втома давалася взнаки! Але з часом ставало складніше. Не розумію чому, але чоловік почав пред’являти мені претензії. Прийде з роботи і починає чіплятися – то вечеря ще не готова, то блюдо не подобається! Ніби й не розуміє, що у мене повно турбот по дому! Міг би і промовчати!
Загалом, відносини стали напруженими! Але це ще нічого! Трохи пізніше мій чоловік став говорити мені про те, що втомився утримувати нас сам і хоче, щоб я виходила на роботу! Бачте, я тільки витрачаю його гроші, а дати йому те, що він хоче, навіть не намагаюся! Я не розумію, до чого взагалі ця розмова? Адже до декрету я працювала і ніколи не жила за його рахунок! Чому зараз це стало проблемою для чоловіка? І взагалі, хіба справжній чоловік так чинить?
У якийсь момент я не витримала цих безглуздих докорів і вирішила влаштуватися на роботу. Я можу самостійно заробляти достатньо грошей для утримання своєї родини!
Через якийсь час я знайшла хорошу роботу з гарною заробітною платою. Нехай це виглядає як хвастощі, але отримувала я так само як мій чоловік, часом навіть більше. Мене дуже образили слова чоловіка про те, що я сиджу у нього на шиї. Я вирішила, що візьму всі витрати на себе і покажу чоловікові, що це не так вже й важко! Хай бачить, що я можу впоратися сама! Не такий вже і подвиг він робить! Може тоді він зрозуміє, що образив мене абсолютно безпідставно!
Загалом, я заробляла гроші і містила на них нас трьох. Я не брала у чоловіка ні копійки! Всі витрати були на мені. І знаєте, я і слова не сказала йому! Чи не дорікнула йому жодного разу! Хотів, щоб я працювала – ось тобі, маєш! Хай бачить, що я можу! І найцікавіше те, що мій чоловік абсолютно спокійно ставився до того, що відбувається! Начебто, так і треба! Його зарплата була його грошима, а моя – сімейним бюджетом! Ось так!Якщо чесно, то я трохи по-іншому уявляла собі сімейне життя! Не думала, що за чоловіком, я повинна буду забезпечувати свою сім’ю! Мене це почало «напружувати»! Ну що це таке! Хіба такі відносини повинні бути між подружжям? І чому мій чоловік вважає, що все, що відбувається абсолютно нормально? Не знаю, скільки ще все це буде тривати?Тепер я головний годувальник? Як це розуміти? Чи потрібен мені він взагалі? Ось навіщо мені чоловік в будинку, якщо я все тягну сама? Чому я повинна забезпечувати його?Як мені бути в цій ситуації – поняття не маю. І сім’ю зберегти хочеться і куди тільки ця сім’я поділася, якщо у нас кожен живе своїм життям