Свекруха подзвонила нам і сказала, що хворіє і їй потрібен догляд. Але одного разу я вирішила поїхати до неї без попередження

ПОЛЕЗНОЕ

Я завжди не дотягувала до стандартів свекрухи. То у мене освіта не університетська, то зайву вагу набрала, то на дні народження випила зайвий келих. Себе, звичайно, вона вважала королевою, яка мила колись під’їзди ночами, але справа не в цьому. Через велику любов до чоловіка я не хотіла з нею сваритися. А себе заспокоювала тим, що ми живемо в різних містах.Однак навідувалася свекруха часто, особливо, в літній період. Сяде на дачі з місцевими подругами, ніякими силами її звідти не виманиш. Але з часом звикаєш до всього, головне, щоб у родині все було добре. За наївності своїй я думала, що так буде завжди, але завжди є «але», яке розгортає твоє життя на 360 градусів.Свекруха захворіла, і за нею потрібен догляд. Вона зажадала, щоб син на деякий час переїхав до неї. Намалювалася гостра проблема. У чоловіка бізнес, але, одна радість, є надійні партнери. Ми запропонували Марії Іванівні найняти доглядальницю, але їй потрібен був лише син. Звичайно, її теж можна зрозуміти, раптом щось трапиться, навіть не встигне спадок переписати. Я, звичайно, жартую, але, знаючи хитромудру Марію Іванівну, мені здавалося, що вона щось задумала.

— Це не займе багато часу, — заспокоював мене чоловік, — кілька тижнів, і я вдома. Сам навіть не знаю, як буду там без тебе, але мамі необхідно допомогти. Я кивала головою. Після того, як за чоловіком зачинилися двері, я немов провалилася під землю. Гостре почуття, що повернення до минулого не буде, сиділо гострим осколком в мені. Почалося нове, дивне життя, в якому я не знаходила місця.Ми зідзвонювалися по 5 разів на день. Так проходив тиждень за тижнем, а чоловік все не повертався. Несподівано пролунав дзвінок від свекрухи, яка жалісливим голосом сказала, що син залишається у неї на півроку. Я кинула трубку і здивувалася, чому він сам мені про це не сказав.- Хочеш втратити чоловіка? — весь час бубоніла мені по телефону подруга. Негайно збирай валізу і їдь до них. Але, я все чекала з моря погоди, сподіваючись на швидке повернення чоловіка. Погане передчуття змусило мене все-таки зібрати валізу і їхати до чоловіка: обіцяні півроку майже пройшли, а чоловіка мені не віддавали.Не сказавши їм ні слова, я приїхала інкогніто. Підходячи до будинку, я побачила, що в саду за накритим столом зручно розташувалися свекруха, чоловік і якась жінка. З боку можна було подумати, що це щаслива сім’я. Свекруха розкидала анекдоти наліво і направо і скакала навколо столу, підливаючи чай.

— Значить, ти захворіла? — вигукнула я, забігши на подвір’я. Свекруха від несподіванки впустила чашку з чаєм. Чоловік почервонів і пішов в будинок.- Що тут відбувається? — повторювала я. Сльози застилали очі, я вже не в силах була заспокоїтися.- Ти сядь і попий чайку з дороги, — запропонувала свекруха милим голосом.- До біса твій чай, — Не вгамовувалася я, — ми негайно їдемо з чоловіком додому.- А ось це навряд чи, — визвірилася свекруха, — він більше тобі не чоловік.Я, витріщивши очі, стояла, як укопана, і нічого не розуміла, поки вона розповідала історію про розлучення. Без мене, мене розвели з чоловіком, та ще одружили.- Що за нісенітниця? Ти що, казок начиталася, — почала грубіянити я до свекрухи, повага до неї остаточно зникло.

Все виявилося занадто просто для них і дуже складно для мене. Свекруха дійсно прихворіла, але не сильно, а поки лежала в стаціонарі, познайомилася з жінкою, яка працювала в суді. Вона познайомила її з моїм чоловіком. І все закрутилося. Свекруха, нарешті, знайшла гідну пару синові, і, скориставшись зв’язками, вони швиденько оформили нам розлучення і поставили новенькі штампики в паспорти. Виявилося, що можна і так розлучитися. Все це робилося за моєю спиною, а я, як свята наївність, жила, і не знала, що вже давно числюсь серед розлучених.Не буду описувати свої жіночі хвилювання, слава Богу, все позаду. Тільки улюблені люди навчили мене бути жорсткою. Я не пробачила їм такого вчинку, і віджала у чоловіка половину квартири і дорогу іномарку. Крім того, він оплатив нам з подругою шикарний відпочинок за кордоном. Тепер я з чоловіками не церемонилися. Набрид — геть. Буду чекати гідного, якщо вони звичайно залишилися. А свекруха знову злягла, мабуть, повернувся бумеранг за зруйновану родину, та й чоловік виявився боягузом і маминим синочком. Хорошим дівчаткам завжди дістаються погані хлопчики

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *