Коли Мені Було 5 Років, Мама Залишила Мене В Магазині І Втекла.

ПОЛЕЗНОЕ

Зараз я вже доросла і у мене є власна сім’я: чоловік, син і дочка. Я щаслива. Але були і дуже сумні сторінки в моєму житті – була всіма покинута і забута. Ці моменти закарбувалися в моїй пам’яті назавжди. Тата я не пам’ятаю. Він пішов від нас якось непомітно для мене. Мене виховувала мама, згоріла і вічно втомлена жінка. Їй і справді було дуже важко. Зарплата маленька, а я росту, як на дріжджах, і вона не встигає мені купувати нове взуття, одяг, врешті-решт – навіть їжу. Моя мама не змогла далі терпіти цю убогість – кинула мене прямо в магазині … Пам’ятаю, як ми зайшли в магазин. Я дуже хотіла їсти, і сказала їй про це. Але мама чомусь була дуже сердита. Вона накричала на мене. І нічого так і не купила. Я попросила звичайну булочку, яка визирає з вітрини.

Мама чомусь знову сердито глянула на мене і зронила фразу: «Ти зіпсувала моє життя». А потім посадила на лавку у морозилки і наказала чекати. Але в той день до мене так і не повернулася. Я плакала, розмазуючи сльози по обличчю, зі страху і голоду. До мене підійшов чоловік, який на моє прохання купив мені булку. Далі моє життя продовжилося в дитячому будинку. Мені сказали, що сюди за мною прийдуть тато і мама, і заберуть мене звідси. Мене, малу, тоді це дуже втішило. Я відчула себе щасливішою, проживаючи кожен день з надією, що завтра у мене з’являться батьки. Чомусь вірила, що це буде моя мама з татом, які невідомо де зараз…

Так, мама й справді прийшла. Вона плакала і просила у мене вибачення. Адже через мене на кон вона мала б поставити кар’єру і власне життя. Тому змушена була вчинити так, як вчинила. Коли народжувала, ще не знала, що залишиться одна – без грошей і без роботи. Мене заберуть звідси хороші люди і дадуть мені все, чого потребую. Я повинна бути вдячна їй за це. Адже життя поруч з нею було б в холоді і голоді. Я не могла їй тоді за це дякувати. Я мовчки витирала сльози, які рясно лилися з моїх очей. Ця подяка прокинулася в мені вже в дорослому житті. За мною і справді прийшов той чоловік, що в магазині купив мені булочку. Він забрав мене в свою сім’ю. Зараз я дійсно можу подякувати своїй мамі, що вона мене народила, що дала шанс знайти повноцінну і заможну сім’ю, яка готова була пожертвувати багатьма власними благами заради мене.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *