Ніна з Василем прожили разом сім років. Мають синочка Віталія, якому шість років. Жили дружно, любили свого первістка, і планували не зупинятися на досягнутому. Мріяли в майбутньому про доньку. З недавніх пір Василь став помічати, що дружина відсторонилася від нього. На перший погляд, все, як завжди, але щось не так. Вечорами мовчить, спати лягає на дивані в залі. На питання, що з нею, відповідь одна, – втомилася, не хотіла тебе турбувати.
Очі мені відкрили “друзі”. Запитали, як мені подобається бути рогатою. А потім розповіли, що Ніна бігає до таксиста, який щодня забирає її з роботи. Я не міг повірити, щоб моя дружина могла змінювати. Адже любили один одного, до того ж – підростає син.
Увечері вдома, коли Ніна прийшла, я запитав, як розуміти те, що мені розповіли. Вона не стала заперечувати, і почала збирати речі. Я сказав, що син залишиться зі мною, на що Ніна погодилася без вагань.Я не міг зрозуміти, яка ж вона мати, коли не бореться за свою дитину. Відповідь на моє запитання такий: той чоловік не готовий прийняти її сина. Невже моя дружина зовсім не має материнських почуттів, проміняла сина на якогось чоловіка.Спочатку нам з Віталіком було важко звикати до нового життя. Син постійно запитував, де мама, хочу до мами. Я відповідав, що у відрядженні, і приїде не скоро. А потім звик, і наше життя налагодилося.
Минуло п’ять років. Віталій ходив в школу, я на роботу. Вечорами обговорювали події за день і плани на наступний. У вихідні дні часто подорожували, я мав можливість купувати путівки в історичні місця. Нам обом було цікаво і весело.
Одного вечора в двері постукали; я пішов відкривати, і застиг на місці. Переді мною стояла колишня.Вигляд у неї був аж надто красивий. Здавалося, що роки не беруть своє, красива, доглянута. Запросив зайти. Віталій, побачивши маму, не зрушив з місця. По обличчю промайнули і образа, і радість. Ніна кинулася до сина, обіймаючи, просила вибачення, а він стояв, не говорив нічого, але не відвертався. Коли емоції вщухли, запропонував випити чаю. Сіли за стіл, Ніна почала говорити, що приїхала за сином. Адже з нинішнім чоловіком живуть в іншому місті, і довго затримуватися не може.
Я дивився на Віталія, і чекав відповіді від нього. Йому одинадцять років, і його рішення я прийму, яке б не було. Але син мовчав; я бачив, що йому хочеться до мами, і мене не хоче залишати одного.” Поїдеш на вихідні, подивишся, а потім вирішиш з ким жити ”. Син поїхав, а я не спав всю ніч, лякала думка, як залишуся один?У неділю ввечері Віталій був удома. На питання, чи поїде жити до мами, я почув відповідь: ” У мами є чоловік, а тиодин. Я залишаюся з моїм найкращим татом, а мама, якщо захоче побачити, нехай приїжджає ”.