«Я тільки що почав на ноги ставати, а тепер ще й за тобою доглядати повинен- крикнув син бабусі-матері

ПОЛЕЗНОЕ

Уляна привезла свекруха в свою квартиру. Коли чоловік повернувся з роботи, то був дуже здивований, Як з’ясувалося, оскільки чоловік виявив повну байдужість до матері, Уляна йому нічого не розповідала. Тепер повідомила, що його мати потребує догляду і поживе кілька тижнів з ними. Чоловік обурився:- Звикне до міського життя, потім і не вигонешь її! — кинув докір дружині.Несподівано захворіла свекруха. Жила вона в селі. Єдиний син сказав, що у нього робота і колись матір’ю займатися.Літня сільська жінка була безпорадною перед хворобою, яка несподівано вклала її в ліжко. За справу взялася невістка. Влаштувала мати в хорошій клініці, щодня її відвідувала і за два тижні жінка встала на ноги. Але відпускати жінку саму в село ще було зарано.

Уляна привезла свекруха в свою квартиру. Коли чоловік повернувся з роботи, то був дуже здивований: як вона тут опинилася і що буде робити?Як з’ясувалося, оскільки чоловік виявив повну байдужість до матері, Уляна йому нічого не розповідала — займалася нею самостійно. Тепер повідомила, що його мати потребує догляду і поживе кілька тижнів з ними.Чоловік обурився:- Звикне до міського життя, потім і не вигонешь її! — кинув докір дружині.- Я ж тільки на ноги почав ставати, мама. А тепер ще й за тобою треба доглядати!

Вона змовчала, але його слова хльоснули її, як бичем. Не менш вони вразили і Уляну, тому що побачила справжнє обличчя свого чоловіка, і їй стало страшно за себе, за власне майбутнє. З ким вона зв’язала свою долю? Життя ж не завжди стежки прокладає навпростець — буває і через колючки. Так що ж її чекає тоді?Сергій грюкнув дверима і пішов на роботу. Мати почала пакувати свої речі.Повернувся Сергій додому пізно ввечері і побачив на порозі упаковані валізи. На тумбочці поруч лежав квиток на поїзд Чоловік запитав у дружини:

— Що, мати досі не поїхала? Коли у неї потяг відправляється?- Її поїзд поки нікуди не їде. Це твої валізи і твій квиток!, — якомога спокійніше відповіла дружина. — У мене була мрія народити дітей, створити щасливу сім’ю. Після нинішнього інциденту мені стало страшно за своє майбутнє. Я не хочу, щоб у моїх дітей був такий черствий тато. Тому їдь в свою «забиту» село, подумай над своїми вчинками, відпочинь. А мати поки поживе зі мною. Їй потрібен догляд. Якщо одуматися, то можеш дати про це знати. Бувай! — Уляна встала і пішла робити матері призначений укол.
Сергій стояв посеред кімнати, як укопаний. Він аж ніяк не очікував такого повороту.Ось так надійшла моя подруга зі своїм чоловіком. У мене її вчинок викликав захоплення. А у вас?

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *