Олена готувала вечерю, коли чоловік повернувся з роботи. Він зайшов на кухню і сів за столик.

ПОЛЕЗНОЕ

Лена готувала вечерю, коли на кухню зайшов похмурий Юрка. — Тут така справа, у мене є син! — світ ніби звалився. В той момент Лена вже попрощалася з чоловіком. У них двоє дочок, а Юра так мріяв про сина. Юра точно вибере ту, яка ощасливила синочком. Але продовження було зовсім інше. — Дорога, вибач! Це була помилка! Благаю, не кидай мене, — благав Юра.
Олена готувала вечерю, коли чоловік повернувся з роботи. Він зайшов на кухню і сів за столик.Несподівано повідомив, що у нього з’явився син від іншої жінки.На мить їй здалося, що Юра зараз заговорить про розлучення. Він завжди мріяв про хлопчика. Після народження двох доньок Олена більше не змогла народити. І ось збулася його мрія. Тільки не з нею. Звичайно ж, він спокійно може піти. Вона стояла і чекала продовження. Однак чоловік почав просити вибачення і каятися в своєму гріху. Заявив, що надалі не стане здійснювати дурних помилок, і він абсолютно не хоче залишати сім’ю. Синові допомагати буде, а ось з коханкою все скінчено. Олена зітхнула спокійно.

Через кілька років суперниця вийшла заміж за іноземця. Подзвонила Юрі і попросила на час взяти до себе сина. Олена була абсолютно не проти. У їхній трикімнатній квартирі всім місця вистачить. Малюк прийшов разом з татом. Він злякано дивився на всі боки. Вона дала йому цукерку, і хлопчик підійшов до неї ближче. Олена взяла його за руку і повела в кімнату. Поставила перед ним ящик з іграшками.Вже через кілька хвилин очі малюка яскраво засяяли, і він зрозумів, що нічого поганого його не чекає на новій території. У свої три роки він здавався таким собі мужичком, який намагався все тримати під контролем. Лена відразу ж прикипіла до нього. До того ж дочки ось-ось закінчать школу, і вже зараз не потребували особливої уваги матері. У них свої друзі і подруги.

Лена стала доглядати за своїм пасинком. Вже через тиждень він почав називати її мамою. Повторював за дочками і якось втягнувся. З його появою вони з чоловіком ще більше зблизилися. Стали разом гуляти на вулиці з хлопчиком, відвідували різні дитячі розважальні центри. Юра радів, що дружина прийняла сина.Через рік зателефонувала мати хлопчика. Повідомила, що чекає дитину. І новий чоловік проти її першої дитини. Слізно просила, щоб батько назавжди залишив його собі. Навіть обіцяла надсилати гроші. Аби нічого більше не порушувало її особистого щастя. Цій новині Олена тільки зраділа. Вона вже настільки звикла до маленького Тимурчика, що не хотіла з ним розлучатися ніколи. Він зробив її життя набагато цікавіше і різноманітніше.

Час минав непомітно. Дочки вилетіли з батьківського гнізда і роз’їхалися по сторонам. І тільки Тимур поки ще залишався поруч і збирався йти в перший клас. Приємні клопоти захопили Олену всю з ніг до голови. Неначе вона сама вперше йшла до школи. Намагалася вибрати всі найкращі речі і як слід нарядити свого прийомного сина. Вони ходили з ним по різних магазинах і вибирали гарний одяг. Хлопчик постійно відволікався на відділи іграшок і голосно їй кричав:- Мама, дивись яка машинка! Я думаю, вона мені обов’язково буде потрібна в школі!- Ну раз ти так вважаєш, тоді ми її обов’язково купимо, — намагаючись виглядати серйозно, відповідала йому Олена.І по її обличчю тут же розливалася весела усмішка. Разом з ним жінка повернулася в своє власне дитинство, коли вона ось так же з мамою гуляла по магазинах, щоб вступити в шкільний світ. Вони повернулися додому з цілою купою покупок. Тимур бігав по квартирі і хвалився перед татом своїми запасами. Олена подивилася на нього щасливими очима і тихо прошепотіла: Ти — мій син! І мені дуже пощастило, що ти у мене з’явився!

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *