Мій рідний брат одружився по зальоту на дівчині з села. І тут сталося те, чого ні, я ні батьки, не ждали …

ПОЛЕЗНОЕ

Мій рідний брат одружився по зальоту на дівчині з села. І тут сталося те, чого ні, я ні батьки, не чекали …Мій рідний брат одружився по зальоту на дівчині з села. І тут сталося те, чого ні, я ні батьки, не чекали .Так сталося, що за півроку до одруження брат почав шукати на роботі справедливості і залишився зовсім без роботи. Орендувати квартиру він тут же перестав і переїхав назад до мене в батьківську квартиру.І тут почалися нестримні веселощі! Поки я пропадала на роботі, в нашій квартирі організовувалися туси. Пожирає вся їжа, бар був розорений, сигари викурено. Пам’ятаю, приїжджаю я з відрядження, заходжу додому, а на дивані спить мужик, років 45.

— Це хто такий?- Тссс! — показує мені пальцем брат — розбудиш!- А що смердить?- До тебе не смерділо, ти знаєш!На цей раз в фікус, в мій улюблений фікус Бенджаміна, чийсь щедрий зад нагріб добрив.Взагалі, я людина спокійна, але тут у будь-якого бомбане. Мужика розбудили і вигнали, хто це був — до сих пір залишається загадкою. Братик після скандалу на кшталт став поводитися тихіше. А я через місяць поїхала в тривале відрядження.І тут я повертаюся додому, думаю будинок, милий мій будинок, зараз ляжу в ванну … Намагаюся відкрити двері і розумію, що замкнено зсередини. Дзвоню.- Хто там? — запитує жіночий голос.- Це господиня квартири, відкривай двері швидко!- Яка ще господиня? Ми тут живемо, ну ка пішла звідси геть!

Дзвоню брату, чую якийсь мекання, в результаті двері відкриваються. Заходжу і бачу заспаний мадмуазель в маминому халаті і моїх капцях.- А ви хто така? — запитує мамзель.- Я — це вона! — показую пальцем на свій портрет, що висів у залі.- Вона ж померла! — робить ця дурна телиця великі очі.- Ти під кайфом? Який померла! Ну ка, давай, одягайся і забирайся, немає у мене настрою.- Я нікуди не піду! Я тут живу! І поки не прийде Сашенька, я нікуди не піду!І тут я розумію, що в квартирі реально живе стороння людина. Якісь керамічні кішки, кілька мереживних серветок, бабські журнали … Дзвоню Саші, благає не лаятися, вже їде і все пояснить.

В ході подальших пояснень я дізналася, що це його нова дівчина з села, її звуть Христина. А вранці вона напнула мамин халат, сказала, що цієї барлозі потрібна жіноча рука, що вона зробить з Саші людини, але піти геть відмовляється і живе у нас вже 10 днів. І що спочатку Саші все це не подобалося, а тепер він навіть звик до котлеток і пирогів.- Це ж наша спільна квартира! Ну і що, якщо я буду жити з Христиною! Моє право!
-Так напевно ти маєш рацію! Але є одне але … ти не працюєш і живеш за мій рахунок! Ти мій брат, але чому я повинна містити її?- Я шукаю роботу, ось на співбесіду ходив!- Я не проти Ваших зустрічей, якого біса вона тут живе?- У неї важка ситуація в житті!

Мені треба було подумати над цим. Дійсно, квартира батьків — це спільне майно, навіть не дивлячись на те, що оформлена вона була на мене. Я все одно не могла виставити Сашку. І тому вирішила, що поживемо побачимо. Пізніше я себе проклинала за цю безхребетність, треба було викликати поліцію і виставити її відразу ж.Є приказка «простота гірша за крадіжку», і вона добре характеризує Христину. Розмір ноги, на жаль, у нас виявився однаковий, відповідно Христина намагалася носити моє взуття, нібито, у неї в родині це норма. Довелося затягнути всє взуття до себе, і врізати замок на двері. Далі я помітила, що пропала частина одягу. Виявляється Христина віддала її в село сестрі, тому що думала, що я померла, а своє тіло заштовхати в мій 40-й розмір вона ніяк не змогла. Благо, забрала тільки старий одяг, а нормальний одяг не чіпала. Намагалася носити речі матері, але мама залишила тільки на викид, і мені було не шкода. Мій фікус вона затягла до брата в спальню, і його довелося відвойовувати силою.

Брат роботу так і не знайшов. А його грошові запаси стали виснажуватися. Фінансувати молоду сім’ю не було ніякого бажання, тому снідала, обідала і вечеряла я на роботі. А додому вирішила не приносити ні грама продуктів. Незабаром в квартирі стало нічого жерти, і Христина вирішила скласти зі мною розмову:- Ти чому не приносиш продукти? — запитала мене якось Христина.- Не бачу сенсу їх приносити, мене ж вдома немає!- Хочеш сказати, що ти не їси?- Ем, але не вдома. Ну, а ти чому не приносиш продукти?- Саша за це відповідає!- Ну тоді питання вичерпано. З нього і попит.- Ти живеш за наш рахунок! — випалила Христина.- У чому ж це виражається? Рахунки за комуналку я оплачую, харчуюся окремо.

— Я мию посуд і прибираю! Я тобі не служниця!- А я тобі не спонсор! Ви їсте з цього посуду, і миєте її в моїй посудомойке моїми таблетками. А забратися звідситобі давно пора!Я зрозуміла, що де-факто живу в комуналці. Суму додав брат, який повідомив мені ввечері, що Крістіна вагітна, і він змушений одружитися. Роботу він так і не знайшов, тому в якості альтернативного варіанту для себе вибрав алкоголізм.Щож .. це теж варіант! Вранці Христина знову мене порадувала:- Я тепер вагітна! Ми хочемо жити окремо!- Вам допомогти речі зібрати?- Тобі доведеться знайти інше житло!-Я — єдиний власник цього житла, тобі показати документи? Я можу викликати поліцію і вони тебе вагітну прям зараз відвезуть. Мені зробити це?

— Я не буду з тобою більше говорити, нехай Саша вирішує!Саша з промитими мозком почав закипати і нести нісенітницю про цінності сім’ї і моїй совісті. Я порадилася і вирішила продати квартиру, і розділити гроші на двох. Все по чесному. Ех, як шкода було нашу квартирку! Ми з фікусом переїхали в нову квартиру.А Сашка зі своєю часткою і новою дружиною вирушив в маленьке шахтарське містечко на батьківщину Христини. Там швидко знайшли роботу в шахті. Частина грошей пішла родичам Христини на погашення безлічі кредитів, залишок суми на перший внесок іпотеки молодій сім’ї. Мене на весілля так і не запросили.Так у Саші почалося доросле сімейне життя. Але, як виявилося, веселощі тільки починалося … …

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *