Я поверталася з роботи пізно ввечері. Села в напівпорожню маршрутку, на заднє сидіння, і побачила на підлозі чоловічу сумочку. Відкрила, a там купа грошей і дорогий телефон. Я стільки грошей ніколи в руках не тримала. Коли я вийшла з маршрутки, задзвонив телефон …Ця історія сталася зі мною рік тому і довела мені, що добро завжди вас знайде, якщо ви щиро намагаєтеся робити його самі. Причому, добро повернулося до мене дуже швидко – довго чекати не довелося – і в такому обсязі, що я буду вдячна долі все своє життя.
Я поверталася з роботи, на вулиці вже була ніч. Сівши в напівпорожню маршрутку, на заднє сидіння я побачила на підлозі чоловічу сумочку. Відкривши її, я побачила велику суму грошей і дорогий телефон.Я навіть трохи завагалася, адже стільки грошей я навіть ніколи в руках не тримала. Колись я знайшла телефон і без коливань набрала перший же номер і повернула все щасливому власнику. А на цей раз я була абсолютно розгублена …До реальності мене повернув дзвінок на знайдений в сумочці телефон. Я взяла трубку, на тому кінці був схвильований чоловічий голос.
Він попросив повернути втрачене за винагороду. Я пообіцяла повернути, але вранці, так як було вже пізно.
На наступний день ми зустрілися в парку. Цей чоловік був дуже схвильований і, в той же момент, дуже щасливий. Виявилося, що він працює виконробом на будівництві, а гроші – це заробітна плата робітникам. Звали його Ігор; він запропонував мені винагороду, а коли я відмовилася, то він запросив мене зустрітися на вечерю і сходити в ресторан. Я погодилася.З того дня минуло півтора року. Сьогодні нашій з Ігорем донечці виповнилося шість місяців. Ось так я повернула чуже, a знайшла те, про що мріяла все своє життя. І я нескінченно дякую Богові і долі за те, що сталося все саме так, як сталося.