Ми з чоловіком вже 2 місяці живемо окремо один від одного. Думаєте, у нас стався якийсь скандал? Ні! Зрад у нас, на щастя, теж не було. Ось як усе було. Якось Я повернулася додому страшенно втомлена. По роботі ми мали суцільні дедлайни, а замовники, як на зло, висували постійно якісь нереальні вимоги. Я буквально валилася з ніг. Єдине, чого мені тоді страшенно хотілося, то це гарячого душа. Але й тут на мене чекали неприємності… Двері ледве відчинялися і з такими ж труднощами зачинялися.
Нещодавно мій тато відремонтував її, коли чоловік був у відрядженні, проте… на жаль і ах! Чоловік вже котрий день грив диван, тому я попросила йому полагодити швиденько двері у ванну. Він узяв свої інструменти, постукав кілька разів молотком по дверях, і вона зламалася вже остаточно. Було б вигідніше і швидше купити нові двері, ніж відремонтувати старі. Я так і сказала чоловікові, мовляв, дорогий, залиш інструменти, я піду, прийму душ, а завтра викличемо майстра і виберемо разом нові двері.
Як ви думаєте, як мій чоловік на моє прохання, здавалося б, невинне, відреагував? Ні, він зі мною не погодився. Чоловік одягнув куртку, взяв гаманець, телефон, цигарки і вийшов надвір. З того часу він живе зі своєю мамою. Нещодавно мені ще й свекруха подзвонила, почав звинувачувати мене, що я не ціную її сина – майстра на всі руки, я і нігтика його не стою і таке інше… Загалом, сподіваюся, скоро все налагодиться.