Олена, яка причаїла глибоко вкорінену образу на свою свекруху, бабусю Галю, часто розмірковувала про свої минулі образи. Поки вона готувала вечерю, дочка Катя прийшла додому і згадала, що в її бабусі було багато яєць, що викликало в Олени ще одну спогаду про минулі образи. Олена вважала, що свекруха байдужа до її сім’ї, годує їх тільки яйцями та картоплею і ховає продукти краще, наприклад, ковбасу. Невдоволення Олени бабусею Галею виникало з її власного дитинства, коли вона відчувала,
що її батьки нехтують нею. Це почуття, що про неї не дбають, зберігалося й у її шлюбі, де вона вважала своїх родичів з боку чоловіка егоїстичними. Повна рішучості дати своїм власним дітям інший досвід, Олена взяла на себе всі домашні обов’язки, відмовившись обтяжувати їх по дому. Її дочка Катя, відчувши старання матері, почала допомагати по дому без прохань. Єдиний момент співчуття Олени до бабусі Галі настав, коли остання, змучена важкою поведінкою свого чоловіка у старості,
звернулася за допомогою до свого сина. Чоловікові Олени вдалося втихомирити свого батька, дозволивши бабусі Галі спокійно прожити роки, що залишилися. Незважаючи на цей випадок, ворожість Олени до своєї свекрухи зберігалася, про що бабуся Галя не знала. Вона часто хвалила Олену перед сусідами та родичами за її відданість своїй сім’ї та дому.