Марія, шкільна вчителька, безуспішно намагалася завагітніти протягом 12 років. У віці 35 років у неї та її чоловіка Тараса було безбідне життя, але вони не могли мати дітей, незважаючи на те, що обидва були здорові. Ця ситуація спричиняла Марії значне занепокоєння, тим більше, що на робочому місці її постійно оточували жінки з дітьми. Колеги часто пліткували про бездітність Марії, а деякі припускали, що чоловік може бути їй невірний. Інші скаржилися на труднощі материнства,
що стоять перед ними, не підозрюючи про її глибоке бажання мати дитину. Незважаючи на всі ці розмови, Марія намагалася зосередитися на своїй роботі та не дозволяти їхнім словам впливати на неї. Якось, після чергового негативного тесту на вагітність, Марія прочитала статтю, в якій радилося відпустити бажання, щоб вони справдилися. Вона вирішила наслідувати цю пораду і звільнилася від своєї туги за дитиною. Через тиждень Марія та Тарас вирушили у відпустку на море,
де розслабилися та відновили свій колишній зв’язок. Повернувшись з поїздки, Марія помітила, що погано почувається вранці, але відкинула можливість вагітності, дотримуючись свого нового способу мислення. Однак, коли вона неохоче, але таки зробила тест на вагітність, її переповнювали емоції: вона побачила дві позитивні лінії. Через 8 місяців Марія і Тарас вітали народження своєї доньки. Тепер уже Марія котила білу коляску з рожевими візерунками, зовсім як уві сні, і з любов’ю дивилася на свою сплячу дочку, дякуючи за довгоочікуваний дар материнства.