У студентські роки Катя підробляла у популярному закладі швидкого харчування. Вечорами вона нерідко обслуговувала місцевих бізнесменів та офісних працівників. Якось, коли вона виносила замовлення до столика, її увагу привернув хлопець у строгому костюмі. Він представився Веніаміном. “Привіт, Катю,” – почав він, вибравши момент, коли вона підійшла до його столика, – “Ти, напевно, здивована, що я знаю твоє ім’я?” Вона посміхнулася: “Ну, у нас на грудях бейджики з іменами.” Веніамін засміявся. “Так, точно. Хотілося б замовити ще одну каву, будь ласка.” З того часу їхнє спілкування стало частим явищем.
Вони обмінювалися історіями, сміялися з жартів, і незабаром Катя і Веніамін почали зустрічатися. Але проблеми почалися, коли Веніамін вирішив представити Катю своїм батькам. Він ріс у забезпеченій сім’ї, де цінувалися традиції та статус. Тому на вечері атмосфера була вкрай напруженою. Мати Веніаміна, елегантна дама в дорогій сукні, дивилася на Катю з недовірою. “Так ви працюєте у закладі швидкого харчування?” – Почала вона. “Так,” – відповіла Катя, – “Я студентка, і це допомагає мені оплачувати навчання.” Батько Веніаміна, суворий чоловік із сивою бородою, глянув на потенційну невістку:
“Але, Катю, у Веніаміна є перспективи, а в тебе?” Катя спробувала зберегти спокій. ” У кожного свій шлях. Я вірю в себе і свої мрії.” Тепер уже Веніамін відчував дискомфорт. “Мамо, тату, я вибрав Катю не через її професію чи походження. Я люблю її за те, яка вона людина.” Після вечері Катя та Веніамін гуляли в саду. “Ти не повинен обирати між мною та своєю родиною,” – сказала Катя. Веніамін міцно обійняв її. “Я вже вибрав – тебе. І сподіваюся, згодом вони зрозуміють нас.” З роками, завдяки старанності Каті та її досягненням, батьки Веніямина почали поважати її. Вони нарешті усвідомили, що справжня любов і повага важливіша за соціальний статус.