Я дружила з Анею багато років , тому чудово знала, що вона завжди використовувала нікнейм “Енні” як своє ім’я на різних платформах знайомств. Ми часто спілкуємося на заняттях фітнесом , нам обом по 25 років. Аня прожила в Америці більше року, зустрічаючись тільки з американцями, сподіваючись знайти “того єдиного”. Але її особисте життя виявилося розчаровуючим. “Досить з мене цих чоловіків!” – вигукнула вона одного разу,
смикаючи своє світле волосся. Аня зізналася мені якось, що судить про потенційних партнерів після того, як вони оплачують рахунки в ресторані. Якщо чоловік пропонував розділити рахунок, вона моментально викреслювала його зі свого життя. Якось, коли вона прикинулася, що забула свою картку, її кавалер попросив перевести свою частку на його рахунок. “Я була така приголомшена”, – обурювалася Аня.
У той час, як американські жінки, які платять за свою частку, демонструють незалежність, Аня дивилася на це по-іншому. Вона вважала, що чоловік повинен оплачувати рахунки, прирівнюючи явище “роздільного рахунку” до скупості. “Хіба чоловік не повинен завжди платити, якщо вечеряє поза домом?” – журилася Аня, але я досі не можу зрозуміти хід її думок.