Василь пішов від своєї дружини Катерини до Марічки, молодшої жінки – вчительці початкових класів. Катерина була розбита горем, не розуміючи, чому після довгих років спільного життя Василь пішов до іншої. Марічка, гарна і сповнена молодої енергії жінка, вела зовсім не той спосіб життя, до якого звик Василь. Вона дотримувалася здорового харчування, вела активне соціальне життя ,
була набагато незалежнішою, ніж Катерина. Василь, проте, відчув себе втраченим та пригніченим у її компанії. Йому не вистачало Катерини, її турботи, смачних страв, звичного способу життя. Через деякий час, зрозумівши, що припустився помилки, Василь вирішив повернутися до Катерини, хоч і був упевнений, що це буде нелегко. З хвилюванням він постукав у двері їхньої старої квартири, і коли вона відчинила,
то виглядала посвіжілою і впевненою в собі. Василь сказав їй, що хоче повернутися, але та спокійно відповіла, що вже встигла здобути свободу та щастя. Використовуючи його слова проти нього, Катерина сказала, що не може повернутися до колишнього життя. Коли перед його носом зачинилися двері, Василь залишився один зі своїми думками, з жалем та невпевненістю у завтрашньому дні.