Сергій повернувся з місячного відрядження, змучений двома днями у поїзді. Дуже йому хотілося побачити нарешті дружину та однорічного сина, і він вирушив додому, навантажений подарунками для них. Мешканці села зустріли його дивними поглядами: одні здивовані, інші співчувають. Сусідка тітка Наталя зустріла його тривожними новинами. – Катя після твого відходу ще одного чоловіка додому привела , – сказала вона, – я бачила їх на автобусній зупинці. Одна вона зі всіма вітається.
А, перебуваючи поряд з ним, вона поводиться так, ніби нікого не знає. Вражений такою новиною і весь скипілий від злості Сергій усіма фібрами душі переживав зраду, намагаючись стримувати свої емоції. Дійшовши до свого будинку, він помітив чужинця біля мангалу. Саме тоді, коли Сергій збирався зустрітися з ним поглядом, Катя схвильовано вискочила з дому і обняла його. Він вирвався з її обіймів, готовий поставити їй логічне запитання,
коли до них підійшла «інша Катя» з їхнім сином. – Це Ліза, вона приїхала до нас зі своїм нареченим Олексієм, – вигукнула Катя, маючи на увазі свою сестру-близнючку. Сергія осяяло. Він забув про Лізу, з якою зустрічався один раз перед її від’їздом за кордон. Незрозуміла ситуація розбурхала все село. Весь той вечір сім’я сміялася з плутанини та помилкових розповідей сусідів. У селі чекали на драму, але все виявилося просто і зрозуміло.