Багато років тому мій чоловік опирався ідеї про те, що я працюватиму в Італії. Незважаючи на наше скромне, сповнене любов’ю життя, наша старша дочка Інна соромилася свого одягу. Знаючи, що молодші, Катя та Дмитро, зіткнуться з аналогічними проблемами, і з огляду на майбутні витрати, такі як освіта та весілля, я вирішила таки працювати в Італії.
За допомогою двоюрідного брата я влаштувався на добре оплачувану роботу. Відправляючи майже всі свої заробітки додому, я заощаджувала на власних витратах, навіть на одязі. Минули роки, і коли Інна виходила заміж, я сказала чоловікові, щоб він використав заощаджені гроші на весілля. На мій подив, донька не наполягала, щоб я була присутня того дня.
Пізніше, коли Катя вже оголосила про свої заручини, я вирішила здивувати її, відвідавши весілля без попередження. Пробувши у від’їзді 8 років, я причепурилася, щоб виглядати якнайкраще. Увійшовши до зали, я не тільки була зустрінута ошелешеними обличчями, а й виявила свого чоловіка з іншою жінкою. Моя родичка відвела мене вбік і розповіла, що у чоловіка весь цей час була ще одна “офіційна” дружина, яка фінансується за рахунок грошей, які я відправляла додому.
Інна холодно наказала мені піти, натякнувши, що то моя вина. Вже на вулиці мій чоловік звинувачував мене в тому, що я залишила його на довгі роки. Розлючена, я вирішив подати до суду, щоб повернути все до останньої копійки, а потім дистанціюватися від своєї зрадницької сім’ї, вирішивши відтепер жити для себе.