Розуміючи, що морський клімат корисний для здоров’я, Тоня та Микита планували взяти Мітьку з собою на тиждень у свій пляжний будиночок. Цими планами вони займалися, сидячи у своїй сувенірній лавці в Санкт-Петербурзі, якою вони успішно займаються вже три десятки років. У майбутній подорожі брала участь не тільки їхня родина, а й несподівано багато знайомих, які бажають відпочити без зайвих витрат.
Роздратований, Микита з гумором запропонував перетворити ос, що літають перед його носом, на святкове блюдо. Ця ідея була зустрінута агресивно з боку Тоні, яка й так була на взводі від необхідності догодити всім під час свого відпочинку. Тоня з негативним настроєм вирішила спуститися в підвал, дістати звідти щось, коли трапилася біда: через сходинку Тоня впала, боляче вдарилася об усі залізяки і розбите скло.
Отримані травми знерухомили її, і вона втратила можливість ходити приблизно на 3 місяці. Нещасний випадок змусив замовкнути їх нетерплячих гостей, Олю та Ваню, які опинилися перед необхідністю самостійно готувати собі їжу та розважати себе.
Діти нарікали на несподіване самообслуговування на курорті, пошепки критикували гостинність господарів, намагаючись, щоб їх не почула постраждала Тоня. Як ви вважаєте, чи мали право друзі у цій ситуації засуджувати Тоню за відсутність гостинності, чи треба було їй у всьому допомагати, а не чекати, що вона зробить усе за інших?