Нещодавно я стала бабусею, коли мій син Владислав та невістка Лариса народили дівчинку. Багатогодинна робота Владислава та декретна відпустка Лариси призвели до того, що життя почало наповнюватися втомою та апатією. Щоб допомогти їм, я запропонувала наглядати за онукою у вихідні, надавши їм час наодинці один з одним.
Одної суботи я рано-вранці прийшла до них додому. Після кави з тортом Лариса пішла годувати дитину, що прокинулася. Користуючись нагодою, я наводила лад на кухні: мила посуд, протирала стіни та плиту. Коли Лариса повернулася, на кухні було чисто. Я сподівалася на подяку, але замість неї одержала обурення.
Образившись, вона заявила, що їй не потрібна допомога і вона сама з усім упорається. Я здивована, чому Лариса відмовляється від моєї допомоги. Одночасне виховання дитини та ведення домашнього господарства – завдання не з легких, і я пам’ятаю, як життєво необхідна була допомога моєї власної мами та свекрухи у мої перші роки материнства.
Зважаючи на несподівану розв’язку, я не впевнена, що найближчим часом знову приїду до них. Дивно, що моя щира спроба допомогти викликала такий скандал. От би мені ще причину дізнатися.