Будучи дітьми, ми часто чуємо жарти щодо того, що брат чи сестра нам не рідні. Але в моєму випадку все було інакше. Я дізналася про найбільшу таємницю у своєму житті лише у 40 років. Моя сестра, Оля, завжди разюче відрізнялася від мене і мами: ми – стримані та спокійні, а Оля – імпульсивна та невгамовна. Розкриття секрету сталося, коли наша бабуся більше не могла зберігати таємницю моєї мами. Її здоров’я погіршувалося, і вона бо ялася, що не проживе достатньо довго, щоби поділитися правдою в спокійній обстановці.
Історія почалася, коли мої батьки ще не були одружені. Тато пішов служити і пообіцяв мамі, що одружиться з нею, якщо вона зберігатиме вірність. Проте мама не змогла дочекатися та почала зустрічатися з іншим чоловіком. Цей роман продовжувався навіть після повернення батька. Протягом деякого часу мама поєднувала обидва романи, закінчивши свій зв’язок тільки після офіційного шлюбу: на той час вона була ваrітна. Вона не знала, хто батько дитини, тому що в цей період вона була з обома чоловіками.
Коли Оля підросла, і сформувалася її особистість, зрозуміли, хто її біологічний батько. Вона відображала неспокійний характер маминого kоханця, тоді як наш батько був схожий на решту членів нашої родини – стриманий і замкнутий. У дитинстві я часто чула, як батько благав маму зізнатися в чомусь, запевняючи її, що він її пробачить. Тоді я цього не розуміла, але мамина відповідь назавжди залишилася у мене в пам’яті: “Досить про це: я завжди була тобі вірна!”.
Мій батько по мер два роки тому, так і не дізнавшись правди про Олю. Бабуся казала, що він благав маму зізнатися до останньої хвилини свого життя, але вона мовчала. Зараз я відчуваю поряд з мамою незрозумілу незручність, а іноді й лють. Як вона могла так довго обманювати свою кохану людину і не відчувати при цьому жодних докорів совісті! Незважаючи на все, мама продовжує жити так, ніби нічого не змінилося, безпристрасно відмахуючись від правди про нашу родину!